Була середа, 22 березня 1916 року. Джон Рональд Руел Толкін, 24‑річний стаффордширський кавалер, одружився з Едіт Бретт, дівчиною з Уорвіка, 27 років.
Вони прожили разом 55 років, у які вмістилися дві світові війни, народження чотирьох дітей і літературний успіх шедеврів Толкіна «Гобіт» і «Володар перснів». Їхній щасливий шлюб — одна з найкрасивіших реальних історій кохання. Чи залишили вони нам рецепт щастя?
Назавжди
Джон познайомився з Едіт досить рано — 1908 року, коли йому було 16, а їй 19. Він був зачарований нею з першої миті, визнав у ній споріднену душу й вони почали зустрічатися за пообіднім чаєм. Молоді люди багато спілкувалися, влаштовували пікніки; а коли на них нападала весела глупота — кидали з вікон на капелюхи перехожих кубики цукру.
«І наші добрі ночі, коли ти іноді була в своїй маленькій білій нічній сорочці, й наші абсурдно довгі розмови крізь вікно; і те, як ми годинами спостерігали за сонцем, що сходило над містом крізь туман; і наші велосипедні прогулянки — і наші палкі розмови — і три великі поцілунки», — згадував Толкін по довгих роках.
Усе це тривало доти, доки о.Морган — який опікувався братами Толкінами по смерті їхньої матері — не дізнався про перше кохання Джона. Він суворо заборонив будь-які контакти між молодими людьми. Священник попросив юнака зосередитись на навчанні й повернутися до романтичних чаювань, коли йому виповниться 21 рік.
Толкін послухався. Після п’яти років очікування, у свій 21‑й день народження, він написав листа до Едіт і попросив її вийти за нього заміж. Хоча їм довелося чекати ще три роки, щоб одружитися — за цей час Едіт перейде з англіканства в католицизм, — їхні шляхи ніколи не розійдуться. На них чекатиме багато труднощів, вони не уникнуть фінансових проблем — твори Джона не одразу забезпечили їм фінансову стабільність; вони хворітимуть і змінюватимуть адреси, але ні на кого не проміняють себе.
Розставання з дружиною, зразу після весілля, було подібне до смерті», — писав Джон Толкін, коли його відправили на фронт у червні 1916 року.
Лутіен і Берен, або Едіт і Джон
Його дружина була його другом і музою. Коли, по довгих роках, Толкін писав історію Середзем’я, натхненний власним шлюбом, — він ввів у міфологію історію про Берена й Лутіен, найкрасивіших з ельфійського роду, і так віддав данину єдиному коханню свого життя.
«Я ніколи не називав Едіт ім’ям Лутієн, але вона була джерелом історії, яка на той час становила серцевину ‘Сильмариліону’. Історія була написана на невеликій лісовій галявині, зарослій конюшиною, у Русі в Йоркширі, де я недовго командував ‘Хамбером’ у 1917 році, і моїй коханій дозволили жити зі мною. На той час у неї було чорне, вороне волосся, і гладенька шкіра. Її очі були такими яскравими, яких ти ніколи не бачив. Вона танцювала і співала», — написав він у листі до сина. Імена Берена і Лутіен викарбувані на могилі подружжя Толкінів.
Як збудувати вдалий шлюб?
Що ми можемо зробити, щоб залишатися разом у хворобі та здоров’ї, як Толкіни, протягом 55 років? Треба бути реалістами, знати свої слабкості й будувати стосунки з Божою допомогою — адже самотужки зберегти вірність фактично неможливо. Толкін намагався щодня відвідувати Месу, водив дітей до храму, а Едіт чекала на них удома зі сніданком. Він був працьовитим, дуже комунікабельним і охоче запрошував оксфордських професорів до себе додому для академічних дискусій. Едіт не поділяла всіх думок чоловіка; але з роками вони знайшли компроміс, який дозволив їм жити мирним життям— що не було легко обік найвидатнішого англомовного письменника ХХ століття.
Рецепт Толкіна
«Чоловіки не моногамні. Немає сенсу прикидатися. Чоловіки не такі за своєю природою. Вірність у християнських шлюбах передбачає велике умертвіння», — наставляв він свого сина Майкла. І додавав, що християнський шлюб може допомогти чоловікові освятити свої сексуальні бажання і спрямувати їх до правильної мети; благодать таїнства може допомогти йому в боротьбі, але боротьба в його житті залишиться завжди. «Жоден чоловік, хай би як сильно він кохав свою дружину замолоду, не міг би бути вірним їй душею і тілом без свідомого прояву своєї волі, без самозречення. Занадто мало про це говорять чоловікам, навіть тим, хто виріс у Церкві» — і тому стаються драми.
Сексуальна привабливість може змінитися; але для збереження вірності на все життя вирішальними є зв’язок душ, дружба, спільні захоплення і взаємна повага. «Коли зачарування зникає або просто слабшає — чоловіки думають, що зробили помилку і їм потрібно знайти іншу ‘рідну душу’. А ця ‘рідна душа’ найчастіше виявляється наступною сексуально привабливою людиною в їхньому житті. Кимсь, із ким би вони щасливо й вигідно одружилися, якби тільки… і тут з’являється розлучення», — навчав Толкін свого сина.
Щоби шлюб тривав, незважаючи на плин часу, він вимагає не так постійних поривів, як праці, сили волі та щоденних учинків, виконаних із любов’ю.
Переклад CREDO за: Агнєшка Бугала, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
