Як повідомлялося, 19–20 липня у Всеукраїнському санктуарії Божої Матері Святого Скапулярію зібралися паломники з різних кінців України та гості з-за кордону. Хтось ішов десятки й сотні кілометрів, хтось їхав на велосипеді, інші прибули автобусами чи автівками — щоб разом просити у Богородиці миру й надії.
Бердичівська урочистість: дві доби молитви
19–20 липня у Всеукраїнському санктуарії Божої Матері Святого Скапулярію відбулася урочистість під гаслом «Богородице, веди нас шляхом надії та миру». У суботу, 19 липня, Бердичів вітав паломників. Вігілійну Месу очолив глава Конференції єпископів владика Віталій Скомаровський. Нічне чування проводив ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук. Завершилася урочистість відпустовою Месою в неділю, яку очолив кардинал із Бразилії Паулу Сезар Коста. Він передав українцям близькість від Папи Лева, Латинської Америки та Європи.
Про всі події протягом цих двох днів ми наживо повідомляли на CREDO: відеотрансляції, репортажі, фоторепортажі — усе збереглося на нашому сайті. Тому запрошуємо повертатися до цих матеріалів, дивитися і читати. А зараз детальніше — про 33 Францисканське паломництво Шепетівка–Полонне–Бердичів, яке крокувало до святині чотири дні — з 16 до 19 липня.
«Чотири дні дощу — і жодного падіння духу»
33 Францисканське паломництво тривало з 16 по 19 липня. Щодня прочани долали понад 40 кілометрів — під дощем, градом і грозами. З ними йшов єпископ Станіслав Широкорадюк.
«Практично це перше паломництво, коли нас мочить чотири дні підряд. Без дощу був лише один день, — каже владика. — Але це не впливає: усі бадьорі, люди зустрічають нас, годують. Дух не падає».
Єпископ розповів, що вже багато років старається бути з францисканським паломництвом і несе одну головну молитву — за мир.
«Три роки йду з наміром просити у Бога миру для держави й народу. Найважливіше — щоб Господь дарував благословенний і справедливий мир. Друге — покликання. Добре, що священники йдуть, люди сповідаються. І на паломництвах часто народжуються покликання. Тут є час подумати, є час тиші, конференції, молитви, проповіді — це збагачує».
«Ставлення людей змінюється»
«Колись люди дивувалися, крутили пальцем коло скроні. Тепер усе інакше: виходять, махають руками, вітають, дають фрукти, пожертви. Хтось просить благословення, молитов. Україна зростає духовно», — ділиться владика.
Попри дощ і мокрий одяг, єпископ жартує: «Мозолів немає — ноги не болять. Лише мокрий габіт».
«Прошу за свою дієцезію і загиблих»
Єпископ Широкорадюк ніс у Бердичів і намір за свою дієцезію, частина якої окупована, а інша — під обстрілами.
«Під час Меси молюся за дієцезію, за жертв війни й душі в чистилищі. Це наше небесне військо — воно нам допомагає. Ми щовечора відправляємо Служби Божі за загиблих, зниклих, зранку — за військових. Є довгі адорації. Військові часто просять молитов. І я молюся — бо Церква робить те, що може».
«Дощ-дощ-дощ»
Отець Кирило Тополевський OFM каже: ці чотири дні стали одними з найважчих за всю історію паломництва: «З самого початку — дощ-дощ-дощ. І сніданок під дощем, і обід. Були хвилини без дощу, але рідко. Парафіяни Бердичева писали: “Принесіть нам цей дощ”. І ми принесли. Кажуть, дощ — благословення. Але найбільше благословення — мир».
Отець Кирило додає: люди на маршруті просили молитов за синів, чоловіків у полоні, військових.
«У паломництві багато жінок, чоловіків — менше. Це вперше настільки помітно».
«Тяжко — але добре»
Паломниця Наталія Савіцька зізнається: легко не було: «Дощу багато — важко. Але духовно дуже добре. Молюся за мир і припинення війни».
Євген Маркевич, директор Caritas-Spes у Вінниці, ішов утринадцяте: «Раніше ходив із дружиною й друзями. Тепер продовжую традицію — Шепетівка, Полонне, Бердичів. Молюся за мир, родину, Карітас, добродіїв і бенефіціарів».
«Надія, якої бракує»
До паломників у дорозі приєднався єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирської дієцезії:
«Цього року людей більше, ніж торік. Учора йшов із житомирським паломництвом. Люди розуміють потребу молитви за справедливий мир. Та цього року найбільше прошу Господа про надію. Її багатьом бракує в Україні. Побільшало депресій, стаються навіть суїциди — люди не витримують. Прошу Господа укріпити цю чесноту надії.
Також молюся за священників, які змінюють місце служіння, і за нові покликання — їх не вистачає. Наші жіночі згромадження теж потребують служительок. Намірів багато. З ними й мандрую».
Різні паломництва цього року прибули до Бердичева, з різних міст, майже всі під дощем, але одна на всіх молитва: за мир, надію й покликання. Францисканське паломництво стало частиною великого потоку прочан, які цього року зійшлися й з’їхалися до Бердичева, щоб просити в Богородиці найнеобхідніше для України.
Читайте і дивіться також:
«Маєте повернутися звідси Паломниками Надії!» Бердичів приймає прочан
Нехай сьогоднішня молитва наблизить завтрашню Перемогу. Вечірня Меса в Бердичеві
Діва Марія — серце України. Коментарі учасників свята в Бердичеві
«Не дозвольте, щоб у вас вкрали надію!» Кардинал Коста молився про мир для України
Бразильський кардинал: Хочу висловити солідарність з українським народом, який страждає від жахливої війни
фінансово.
Щиро дякуємо!
