86 французьких сенаторів у межах безпрецедентної ініціативи підписали публічне звернення, в якому засуджують тривожне зростання антихристиянських актів у Франції. Вони закликають уряд вжити конкретних заходів для захисту віруючих і місць богослужіння.
Заява, створена за ініціативи сенаторки Сільвіан Ноель, описує похмуру картину зростання насильства проти церков і християн по всій країні і вказує на небезпечну байдужість з боку державної влади, пише CNA.
«Не минає й тижня без того, щоб регіональна щоденна преса чи соціальні мережі не повідомляли про напади, починаючи від наруги та підпалів і закінчуючи фізичним насильством», — сказано у зверненні.
Згідно з наведеними даними, лише за перші п’ять місяців 2025 року було зареєстровано 322 антихристиянські акти — на 13% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Кількість крадіжок літургійних предметів також зросла більш ніж на 20% за два роки, причому у 2024 році було зареєстровано 820 випадків порівняно з 633 у 2022 році.
У зверненні коротко наведено кілька символічних випадків, що ілюструють цю тривожну тенденцію. У регіоні Ланди протягом кількох тижнів щонайменше 27 храмів зазнали вандалізму або осквернення, а у Ніцці було осквернено хрест на бульварі Мадлен, що стало шоком для місцевих мешканців.
Найбільш кричущим випадком останніх місяців стало вбивство Ашура Сарная, 45-річного християнського біженця з Іраку, який мав інвалідність, під час прямої трансляції в соціальних мережах 10 вересня. Його історія стала символом як християнської витривалості, так і трагічної уразливості віруючих у сучасній Франції.
«Він утік з Іраку від переслідувань, щоб знайти притулок у нашій країні», — зазначають сенатори.
Вони також згадують трагічне вбивство отця Жака Амеля, якого радикальний ісламіст зарізав просто біля вівтаря під час Меси.
Сенатори засуджують політичні та медійні кола за їхню байдужість до християн. Вони зазначають, що інциденти, пов’язані з іншими віруваннями, викликають негайну офіційну реакцію та широке висвітлення в медіа, тоді як напади на християн часто залишаються непоміченими.
Щоб проілюструвати цей дисбаланс, вони порівнюють громадське обурення, спровоковане свинячими головами, залишеними біля кількох паризьких мечетей минулого місяця, з майже тишею після спалення статуї Діви Марії в Генгамі під час Меси на свято Народження Діви Марії 8 вересня.
Хоча Франція створила платформи для звітності та системи підтримки жертв антисемітських та антимусульманських актів, еквівалентного механізму для антихристиянських інцидентів немає.
«Ми закликаємо уряд діяти негайно, — заявляють сенатори у своїй заяві. — Слід терміново створити чітку та ефективну національну систему звітності та підтримки жертв антихристиянських актів. Нерівність породжує у багатьох віруючих враження, що до деяких жертв релігійного насильства ставляться як до менш гідних уваги. На тлі цього беззаперечного сплеску ворожнечі багато християн у Франції все більше почуваються покинутими».
Автори звернення наполягають, що девіз Франції — свобода, рівність і братерство — має застосовуватися однаково до всіх віруючих.
«Свобода вимагає, щоб кожен громадянин міг сповідувати свою віру, не боячись погроз чи наруги, — сказано у заяві. — Рівність вимагає, щоби держава на найвищому рівні використовувала однакові засоби захисту для всіх. Братерство зобов’язує нас враховувати, що коли віруючим завдають шкоди, це стосується всієї національної спільноти».
Не прагнучи налаштовувати спільноти одна проти одної, сенатори роблять висновок, що захист християн є частиною ширших зусиль щодо захисту єдності Франції.
«Коли оскверняють синагогу, коли нападають на мечеть, коли атакують церкву, це завжди загрожує тій самій свободі, — пишуть вони. — Не можна терпіти ніяку ненависть, не можна релятивізувати ніяке насильство проти віруючих».
Широкі дебати щодо поваги до християн у Франції також підживлюються суперечкою навколо фільму «Сакре-Кер», який розповідає історію відданості Пресвятому Серцю Ісуса, яка розпочалася 350 років тому у Парай-ле-Моніаль. Перед виходом фільму національні залізничні компанії відхилили прохання розмістити рекламні постери, посилаючись на «лаїцизм» (державний секуляризм) та опір «прозелітизму».
Це рішення викликало широку негативну реакцію і підкреслило те, що багато спостерігачів називають глибшою ворожістю до християнства — прагнення маргіналізувати християнську присутність і самовираження у публічній сфері, навіть коли віра продовжує формувати моральну та культурну ідентичність Франції.
фінансово.
Щиро дякуємо!
