Церковні дебати про розлучених і допущення їх до таїнств сточуються на недобрий шлях. Це нагадує казуїстику, яку застосовували щодо Ісуса фарисеї, вважає кардинал Карло Кафара, перший і багаторічний префект Папського інституту ім. Йоана Павла ІІ для вивчення сім’ї та подружжя.
У таких словах кардинал Кафара оцінив публічні виступи кардинала Вальтера Каспера, який постулює допущення до таїнств розлучених осіб, що живуть у нових несакраментальних зв’язках, якщо вони відбудуть покуту.
«Це саме та перспектива, в якій Господь Ісус не бажав розглядати подружжя, — сказав багаторічний радник Йоана Павла ІІ. — Ісус ставить людину не перед нормою, а перед істиною, яку Отець вписав від початку в наше серце. Якщо ми не вийдемо в логіки, пропонованої фарисеями, то неминуче постанемо перед проблемою: людина чи моральне право? Або — або. Це пояснює Йоан Павло ІІ у «Familiaris consortio». І мене дуже дивує, що в усіх цих дебатах замовчується вчення Йоана Павла ІІ. Цей великий Папа присвятив людському коханню 134 катехизи. Як наочний свідок, можу запевнити, що проблему розлучених, які живуть у несакраментальних зв’язках, Йоан павло ІІ розглядав із великою увагою і дуже глибоко. Папа брав до уваги різні ситуації. Хто вважає «Familiaris consortio» за документ застарілий, найімовірніше взагалі не брав його до рук. Проблема лежить зовсім не там. Чи ми останніми роками насправді проголошували Євангеліє подружжя? А може, радше займалися частково психологією, а частково краплею Слова Божого?»
Кардинал Сафара також дав розлоге інтерв’ю італійському щоденному виданню «Il Foglio». У ньому ієрарх висловив жаль, що кардинали, дискутуючи про розлучених, замість уваги до вчення Йоана Павла ІІ, переймалися очікуваннями католиків Німеччини, Австрії та Швейцарії, стверджуючи, що як не піти в цьому напрямку, то краще взагалі Синоду не скликати. При цьому погляди віруючих інших країн ігноровано, так ніби головним завданням Церкви є промувати очікування західноєвропейських країн. На думку кардинала Сафари, якби Ісус став сьогодні посеред кардиналів, єпископів і священиків, які дискутують, чи подружжя можна розривати, і чи не можна би у деяких випадках чогось зробити за належну покуту, — то Він мав би їм сказати те ж саме, що фарисеям: подивіться, що було на початку.
Кардинал Сафара зауважив, що в гіпотезі кардинала Каспера замовчано головне питання щодо першого подружжя. Якщо Церква допустила би після покути допускати розлучених до таїнств, то тим самим легітимізувала би другий (ну, в кого другий, скажемо простіше — наступний) зв’язок. Але що тоді з першим зв’язком? Папи завжди навчали, що вони вже не мають влади над дійсно укладеним подружжям. Двоєженство ж суперечить вченню Святого Письма. Виявилося би, що Церква у певних ситуаціях допускає позашлюбне сексуальне співжиття. А якщо так, то чому б не розширити цього на вільні зв’язки чи гомосексуальні пари? У цьому контексті кардинал Сафара підкреслює, що, відповідно, фальшивими є запевнення, ніби вчення Церкви залишиться незмінним. Бо ж серед вірних шириться переконання, що не існує безумовної нерозривності подружжя.
За матеріалами: Radiо Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
