Алісія та Джеф Гейнцен із Вісконсина, США мають честь бути однією з 14-ти подружніх пар, які відвідають Синод Єпископів на тему сім’ї, що відбудеться 5-19 жовтня у Римі. Вони єдина американська пара, які мають намір узяти участь у Синоді.
Алісія та Джеф Гейнцен одружені протягом 34 років, у них є троє дорослих дітей та троє онуків. Джеф директор Католицької шкільної системи освіти району Макдонел, яка налічує 4 шкільні та кілька інших програм для раннього розвитку дітей. Перед тим він був директором Управління подружнього та сімейного життя в дієцезії Ла-Крос, зараз цю посаду займає його дружина. Ла-Крос охоплює 19 округів на заході Вісконсина, а це близько 175 000 католиків.
Крім підготовки до одруження інших пар, Гейнцени також просувають ідею методу природного планування сім’ї та працюють над багатьма іншими програмами та служіннями, що стосуються сімей.
Що ви робитимете на Синоді Єпископів?
Алісія Гейнцен: Ми вільні слухачі. Ми будемо спостерігати за всіма сесіями. Будемо слухати й читати документи, які презентуватимуться. Також нас запросили виступити під час загальної сесії. У малих групах ми обговорюватимемо проблеми сімейного життя й пропонуватимемо свої ідеї.
Що саме ви маєте намір пропонувати?
Алісія Гейнцен: Ми знаємо, що Католицька церква вчить правди. Наше завдання не полягає у створенні нової доктрини, але в ефективному представленні того, що вже існує, таким чином, щоб це зрозуміли люди й змогли відгукнутися.
Як би ви охарактеризували сучасне життя сімей?
Джеф Гейнцен: У пасторальному листі єпископів США за 2009 рік ішлося про деякі проблеми, які стосувалися сімей. Серед них: контрацепція, розлучення, спільне проживання, одностатеві шлюби. Як директор Католицької шкільної системи освіти можу сказати, що одноосібне виховання дітей чинить неабияку шкоду самим дітям.
Алісія Гейнцен: Я непокоюся про зміни в ставленні нашої країни до батьківства. Чимало батьків не хочуть виховувати своїх дітей. Вони не впевнені, що зможуть із цим справитися. Натомість вони бачать себе в ролі так званих найманих водіїв, які «відвозять» дітей до різноманітних «експертів». Такі люди ніби й беруть участь у вихованні своїх дітей, але їхня роль другорядна. Батьки повинні знайти впевненість у своїх силах виховувати власних дітей.
Що являє собою метод природного планування сім’ї і чому, на вашу думку, його необхідно вчити подружніх пар?
Алісія Гейнцен: Метод природного планування сім’ї — загальний термін, який допомагає парам зрозуміти їхню плідність, знати, коли слід зачинати дитину. Це знання, якими повинні оперувати кожне подружжя, щоб могти бути вірними шлюбній обітниці й відкритими на життя. Коли пара одружується у Католицькій Церкві, вони дають обітницю бути відкритими на життя, а цей метод допомає їм бути чесними й жити згідно з обітниці. Жінка вивчає своє тіло, наскільки воно готове до вагітності. І це не лише справа жінки, чоловік долучається також. Ми переконані, що природне планування сім’ї веде до більшої близькості в шлюбі, бо ви обговорюєте процеси плідності, а крім того це не вимагає якихось великих фінансових витрат.
Джеф Гейнцен: Метод природного планування сім’ї стає стилем життя для багатьох сімей. Чоловіки розуміють природні ритми своїх дружин. Коли я спілкувався з молодими чоловіками на цю тему, через рік вони поверталися й казали: «Неймовірно! Цей метод дієвий!».
Як ви вважаєте, чому розлучення стали такими поширеними у нашому суспільстві?
Алісія Гейнцен: Тому що багато хто не розуміє, чим є шлюб. Спробуйте спитати людей і побачите, як важко їм відповісти. Часто люди бачать шлюб у сентиментальному ракурсі, а не жертовному. Вони думають: «Я одружуюсь, бо мені зараз цього хочеться. А коли мені вже набридло, можна й розходитись». Шлюб повинен знову стати фундаментом подружнього життя. Чимало дітей народилися поза шлюбом і наша культура вважає це нормальним. А тому сім’ї зустрічаються з багатьма викликами. Проте немає нічого неможливого для Бога. Ми молимося, щоб завдяки Його благодаті й милості цей Синод підготував рекомендації, які допоможуть сім’ям у всьому світі.
За матеріалами: Catholic World Report
фінансово.
Щиро дякуємо!
