Бархам Саліх, Верховний комісар ООН у справах біженців, розповідає в інтервʼю для Vatican News про свою зустріч з Папою Левом XIV та виклики, з якими стикається організація у наданні допомоги біженцям у всьому світі.
Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) повідомило, що станом на середину 2025 року 117,3 млн людей в усьому світі були змушені покинути свої домівки через конфлікти, насильство, переслідування або інші події, і серед них було майже 42,5 млн біженців.
Папа Лев XIV, як і його попередники, не раз висловлював занепокоєння Церкви щодо мігрантів і біженців та закликав світ не залишатися пасивними стосовно цієї проблеми. У понеділок 26 січня 2026 року Папа зустрівся у Ватикані з Бархамом Саліхом — Верховним комісаром ООН у справах біженців та колишнім президентом Іраку (2018‑2022).
Пан Саліх сам має досвід біженця, а з 1 січня 2026 року він почав працювати в Агентстві ООН у справах біженців. В інтерв’ю Верховний комісар ООН розповідає про зустріч зі Святішим Отцем і пояснює виклики, з якими сьогодні стикається УВКБ ООН у своїй роботі.
— Як пройшла Ваша зустріч із Папою Левом XIV?
— Для мене було великою честю зустрітися з Його Святістю. Я дуже хотів потрапити на цю аудієнцію на початку свого терміну повноважень.
Я перебуваю на посаді Верховного комісара з питань біженців менше ніж чотири тижні, тож для мене це була чудова нагода поговорити зі Святішим Отцем про тяжке становище біженців. Я вдячний йому за незмінну підтримку біженців в усьому світі, бо його моральний авторитет має велике значення. Його підтримка нашої діяльності в УВКБ ООН є надзвичайно важливою.
Ми наголошуємо на необхідності партнерства з Церквою та релігійними організаціями, оскільки намагаємося виконувати наше завдання з надання допомоги біженцям у всьому світі. Голос Папи та його моральний авторитет мають велике значення. Ми вважаємо це важливим партнерством та надбанням, на яке ми покладаємося, виконуючи наше завдання з надання допомоги біженцям у всьому світі.
— Ви вступили на посаду 1 січня. Які пріоритети Ви визначили для себе на цей термін?
— Я переймаю цю відповідальність у час величезних викликів: безпрецедентного рівня переміщення населення, за умов звуження простору для гуманітарної діяльності та обмежених ресурсів, доступних для вирішення проблеми такого масштабу. Моїм пріоритетом буде зосередитися на діяльності, спрямованій на забезпечення більших ресурсів для задоволення потреб біженців у світі — але водночас на тому, щоб реально виконувати нашу місію. Це означає захист біженців, надання екстреної допомоги людям, які її гостро потребують, а також наполегливу роботу над пошуком довгострокових рішень.
Прикро бачити, що так багато біженців приречені на тривале перебування в стані тимчасового переміщення протягом п’яти і більше років, а іноді й десятиліття або навіть двох. Ці люди застрягли в таборах, де вони залежать від міжнародної гуманітарної допомоги. Це неприйнятне. Нам справді потрібно подолати цю ситуацію і рухатися до більш інклюзивних і довгострокових рішень.
Минулого тижня я був у Чаді й Кенії, зустрів біженців, які проживають у деяких із цих громад вже близько 25 років, з 2003‑го, і ще більше біженців прибули буквально напередодні. Це свідчить про те, що ми повинні робити більше для людей, приречених на тривале переміщення.
Це те, чого УВКБ ООН не може зробити самостійно. Це вимагає більш злагоджених зусиль з іншими агентствами ООН, а також із країнами, що приймають біженців, міжнародною спільнотою та банками розвитку. Так ми можемо створити умови для країн прийняття, щоб вони могли прихистити біженців і включити їх у своє суспільне життя як повноцінних учасників, а не лише як тих, хто залежить від гуманітарної допомоги.
Такі країни, як Кенія, Ефіопія, Уганда й Чад, впроваджують більш інклюзивну політику та умови проживання для біженців, дозволяючи їм долучитись до національної системи охорони здоров’я, освіти, ринку праці, отримати доступ до юридичних і фінансових послуг. Це потрібно заохочувати за допомогою допомоги на розвиток, щоб це було вигідним для країн, які приймають біженців, а також дозволяло інтегрувати біженців поза межами таборів, адже, зрештою, біженці — це не просто цифри. Це дієздатні люди, які заслуговують на гідність. Вони заслуговують на захист.
— Як УВКБ ООН реагує на поточні надзвичайні ситуації в усьому світі, враховуючи різке скорочення фінансування останніми місяцями, головно через зменшення допомоги з боку США? Який вплив це матиме в найближчі місяці?
— Сполучені Штати нещодавно виділили 2 мільярди доларів допомоги на спільний фонд Організації Об’єднаних Націй та Управління ООН із координації гуманітарних питань (УКГП). Це радує, і ми сподіваємось на подальшу допомогу з цього боку. Але, безперечно — з огляду на масштаб проблеми — наявні ресурси дуже обмежені. Нам потрібно організувати набагато активнішу інформаційну кампанію, щоб залучити більше ресурсів. Зрештою, допомога біженцям у скрутному становищі є колективною міжнародною відповідальністю.
Якщо подивитися на цифри — вони справді вражають, а потреби є реальними; тому нам безсумнівно потрібно більше ресурсів. Також нам треба бути гнучкішими. Ми повинні вдосконалювати програму реформ і підвищувати ефективність системи, щоб допомога насправді доходила до тих, для кого вона призначена. Разом з іншими агентствами ООН ми вже займаємося деякими з цих реформ і заходів з підвищення ефективності, щоб міжнародна система допомоги була більш оперативною та економічно ефективною.
— Кількість біженців та переміщених осіб постійно зростає, досягаючи рекордних показників людей, які втікають від війни, порушень прав людини та кліматичних криз. Ця тенденція посилюється і, здається, ніщо не може її зупинити… Які питання є найактуальнішими для УВКБ ООН на сьогодні, й де потреби найнагальніші?
— Якщо поїхати до країн, що межують із Суданом, і подивитися на приплив біженців із цієї країни, то можна побачити, що там є нагальна потреба. Якщо говорити про ситуацію в Демократичній Республіці Конго, то це нагальна потреба. Якщо говорити про Венесуелу й динаміку там, то це нагальна потреба. Або якщо подивитися на ситуацію з народністю рохінджа, де багато людей застрягли в таборах і перебувають у такій ситуації вже два десятиліття, — неможливо не класифікувати і не зарахувати це до нагальних потреб.
Дуже важко сказати, де саме є нагальна потреба. Хоча ми зосереджуємося на повсякденних потребах людей — гуманітарна допомога також є життєво важливою для пошуку шляхів до довгострокових рішень. Ми маємо наполегливо працювати над пошуком стійких рішень, які дозволять цим громадам біженців інтегруватися в суспільне життя і стати самодостатніми. Ці рішення мають відповідати їхнім основним правам на захист і гідність, а також бути корисними для країн, які їх сьогодні приймають.
— Що Вас найбільше турбує на Вашій нинішній посаді?
— Основною проблемою є брак ресурсів, а кожна криза вимагає від нас іще більше ресурсів — а криз у світі багато. У цьому контексті я хочу сказати, що світ повинен докладати більше зусиль, щоб запобігати ескалації конфліктів, стримувати їх і розв’язувати.
Криза переміщення населення має одне фундаментальне рішення: це мир і можливість для людей повернутися до своїх домівок у безпеці й гідності.
— З яким закликом Ви хотіли б звернутися до міжнародної спільноти?
— Наша законна відповідальність як міжнародної спільноти полягає в тому, щоб захищати людей і надавати допомогу потребуючим. Ми також повинні допомагати в пошуку довгострокових розв’язань для тих, хто був вимушений покинути свої домівки. Це наша законна відповідальність, моральний обов’язок і наш спільний людський обов’язок. Це питання моралі — і це також те, що ми повинні робити.
— Ви раніше говорили про важливість тісної співпраці з Церквою та релігійними організаціями. Як релігійні організації можуть допомогти УВКБ ООН?
— Релігійні та церковні організації вже надають допомогу. З власного досвіду можу засвідчити важливість їхньої роботи та важливість їхнього партнерства з ООН
Я сподіваюся, що ми також зможемо набагато тісніше співпрацювати з іншими релігійними організаціями та працювати над міжконфесійною доброчинністю, яка може об’єднати нас задля поширення основних цінностей нашої віри в сенсі гуманності та допомоги ближнім, які цього потребують.
фінансово.
Щиро дякуємо!
