Сталкер
Сталкер веде в «Зону» двох сміливців: Письменника і Професора. Один іде, щоб реалізувати свої мрії за допомогою «Зони», інший — щоб знищити її як велике зло. Врешті-решт вони дійшли до мети, але ні один, ні другий не реалізували своїх намірів, повернулися назад ні з чим. Сприймати і розуміти цей фільм можна по-різному, залежно від світогляду глядача.
Ось одне розуміння: в «Зону» ввійшли одні люди, до мети дійшли інші. Шлях до мети, повний небезпек, пасток і несподіванок, змінив їх. У «Зону» ввійшли незрілі люди, зосереджені на зовнішніх орієнтирах. «Зона» й небезпеки, пов’язані з нею, спрямували їх на внутрішні орієнтири, на свій внутрішній стан, слабкості, обмеження. Самопізнання спрямовує людину на глибше пізнання свого світогляду, бажань, рішень, учинків і наслідків учинків. Людина стає відповідальнішою, легкодумність зменшується, світ стає складнішим і важчим для зрозуміння, загадковішим, виникають нові запитання тощо. Активність і рішучість помалу вигасають, бо відкриваються негативні сторони рішень і вчинків, раніше не знані.
Якщо це накласти на наш світогляд і на наше життя. Наша незрілість полягає в тому, що ми вважаємо, ніби світ можна змінити зміною законів, політичних та економічних систем, людей при владі, а людина й суспільство будуть автоматично і спонтанно жити згідно з новими законами. Бо в іншій частині світу так сталося. Але в іншій частині світу інша дійсність, інша «Зона», яку люди там пройшли і змінилися. А ми в своїй «Зоні» робимо перші кроки.
У релігійному плані наша незрілість і сліпота у зовнішній формі богомільного і праведного життя полягають у тому, що, не маючи глибокого духовного досвіду (а це насамперед досвід своєї гріховності), добро і зло я сприймаю на рівні етики й моралі. Далі і глибше я просто нездатний побачити. Розумом я визнаю вищість Бога, без кінця балакаю про самозречення, покору, — а серцем і душею сам хочу бути Богом, а Ти, Боже, будь моїм слугою, виконуй мої молитви, якими я буду переробляти створений Тобою збочений світ.
Досвід духовних вправ св. Ігнатія Лойоли, внутрішні переживання й проходження етапів духовних вправ можна знайти в літературі, фільмах, мистецтві. Людина живе в земному світі, а цей світ існує в Бозі — незалежно від того, вірить вона в Бога чи не вірить. Бог постійно з кожною людиною, постійно шукає контакту з людиною. Людина може свідомо або несвідомо відповідати на Божий голос, отримувати від Бога різні благодаті, навіть не усвідомлюючи цього. І може свій досвід виражати у творчості, не розуміючи, що це автентичний досвід Бога, тільки не проявлений, не усвідомлений.
о. Олег Кривобочок, ТІ, Єзуїти в Україні
фінансово.
Щиро дякуємо!
