Нещодавно писала матеріал про громадську організацію «Клуб Шанс» у Сумах, котра захищає права наркоманів, які вирішили повернутися до нормального життя. У розмові один з них зізнався: «Проблема тих, хто лікується від наркоманії – самотність. Бо коли людина відмовляється від наркотиків – опиняється у повній ізоляції: до колишнього кола спілкування повертатися не хочеться, бо там вживають наркотики, а нове віднайти не так вже й просто. Хто ж схоче мати справу з наркоманом. Тому, втікаючи від самотності, більшість наркоманів повертаються до притонів». Та хіба самотність – це проблема лише тих, хто намагається піднятися із соціального дна?
Напевно кожна людина хоч раз у житті почувала себе самотньою, покинутою, а значить – нещасною. Особливо важко переживати новочасну самотність великого міста: у метро, на вулиці, на роботі – усюди люди. Але їм немає жодного діла один до одного… Всі вони самотні… Й, намагаючись хоч якось позбутися цього відчуття, вони безперестанку телефонують один одному, затівають пустопорожні балачки ні-про-що, обмінюються своєю самотністю, але ніколи й нікому таким чином не вдалося втекти від неї.
Та чи завжди самотність – це погано? Насмілюся ствердити, що ні. Усамітнення дає час та наснагу замислитися над власним життям, розібратися у своїх почуттях, приділити увагу творчості, улюбленій справі.
Більше того, переконана, що віруюча людина ніколи не буває самою. Одного разу почула дуже мудру думку 90-літньої бабусі. Тоді я не надала великого значення, але тепер вона є підтримкою для мене. Бабуся жила сама в практично покинутому хуторі. У неї не було ні друзів, ні сусідів, ні родичів. Гуляючи з подругою лісом, натрапили на її стареньку хату. На диво привітна господиня запросила в гості, напоїла трав'яним відваром. Я не втрималася й запитала: «Вам, мабуть, дуже самотньо?» Але у відповідь почула: «Я не сама – зі мною Господь!»
_________________________________________________________
УВАГА!
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
