У розпал Другої світової війни, коли союзники координували свою стратегію, британський прем’єр-міністр Вінстон Черчилль запропонував залучити Папу до мирних переговорів. Ця пропозиція викликала глузливу відповідь радянського диктатора Йосипа Сталіна: «Папу? Скільки дивізій у Папи?»
Десятиліттями пізніше радянська імперія розпалася — і цьому частково сприяла папська дипломатія. Сьогодні дипломатична служба Святого Престолу залишається унікальною силою в міжнародних відносинах, пише CNA.
«Папи закликали до миру на міжнародній платформі принаймні з початку ХХ століття, — каже старший ватиканський аналітик EWTN Френсіс X. Рокка. — Папа Бенедикт XV намагався, але не зміг завершити Першу світову війну шляхом переговорів. Через півстоліття святий Павло VI звернувся до ООН і прославився закликом “більше ніяких війн”. Його наступники наслідували цей приклад».
Сучасна папська дипломатія
Дипломатичні ініціативи Папи Франциска виходять за межі його щотижневих закликів до миру з площі Святого Петра. У 2024 році він виступив на саміті G7 в Італії, закликавши до нових етичних принципів для управління розробками штучного інтелекту. Рокка зазначив, що особливий внесок Франциска полягав у тому, щоби «пов’язати військовий конфлікт з питаннями соціальної справедливості та, зокрема, навколишнього середовища».
Дипломатична діяльність Папи охоплює кілька фронтів. На своїй щорічній зустрічі з дипломатичним корпусом у 2023 році він виступив на захист людської гідності і засудив сурогатне материнство як «жалюгідне».
«Шлях до миру вимагає поваги до життя, до кожного людського життя, починаючи з життя ненародженої дитини в утробі матері», — заявив Франциск, описуючи сурогатне материнство як «серйозне порушення гідності жінки та дитини на основі експлуатації матеріальних потреб матері».
Закулісна дипломатія
Дипломатичний вплив Ватикану діє як через публічні заяви, так і через приватні канали.
«Велика перевага Святого Престолу як дипломатичного діяча полягає в тому, що він є нейтральним, суверенним, але не вивіреним згідно єдиної лінії, що дозволяє йому спілкуватися з різними сторонами конфлікту», — пояснює Рокка. Він вказав на важливу роль Папи Франциска у сприянні зближенню Сполучених Штатів і Куби у 2014 році як на помітний успіх.
Маючи дипломатичні відносини з понад 180 суверенними державами, Святий Престол підтримує одну з найрозгалуженіших дипломатичних мереж у світі. Проте деякі виклики випробовують навіть межі папської дипломатії.
Китайський виклик
«Одним із найбільших дипломатичних викликів, з якими зіткнувся Папа Франциск, був діалог Ватикану з Китаєм», — каже Кортні Марес, римська кореспондентка CNA. Відносини стали особливо складними з 2013 року, коли папство Франциска почалося одночасно з приходом до влади Сі Цзіньпіна.
Католицька Церква в Китаї довгий час була розділена між підпільною Церквою, лояльною Риму, і санкціонованою комуністичним урядом Католицькою патріотичною асоціацією. У 2018 році Ватикан уклав тимчасову угоду з Пекіном щодо призначення єпископів, але процес не був гладким.
«Майже одразу після підписання цієї угоди з’явилися повідомлення про посилення переслідувань підпільної католицької громади», — зазначає Марес. Незважаючи на занепокоєння щодо порушень прав людини і неодноразових порушень угоди, у 2024 році Ватикан продовжив її ще на чотири роки.
Навігація в сучасних конфліктах
Підхід Папи до поточних конфліктів викликав як похвалу, так і критику. Під час війни в Газі його заклики до припинення вогню та звільнення заручників у поєднанні з критикою Ізраїлю провокували регулярні суперечки. Так само його позиція щодо України іноді розчаровувала українську ієрархію та вірних, особливо коли він, як виглядає, не бажав прямо засуджувати російську агресію.
Андреа Ріккарді, засновник Спільноти Святого Егідія, яка співпрацює з Ватиканом у гуманітарних питаннях, підкреслив щиру прихильність Франциска справі миру. Папа підкріпив слова діями, відправивши кардинала Маттео Дзуппі з миротворчими місіями до Києва, Москви, Вашингтона та Пекіна для вирішення мирних ініціатив і гуманітарних проблем.
«Ризик полягає в тому, що ми втрачаємо чутливість до війни», — попередив Ріккарді, порівнюючи наполегливі виступи Папи за мир зі «співом півня та пробудженням Петра: людство стало подібним до Петра, поневоленим насильством, звиклим до насильства».
Як сучасний «півень», Папа Франциск продовжує повторювати своє послання, викладене в енцикліці 2020 року «Fratelli Tutti»: «Кожна війна робить наш світ гіршим, ніж він був раніше. Війна — це крах політики й людства, ганебна капітуляція, гостра поразка перед силами зла».