Запитання:
Якщо ми проводимо відпустку в некатолицьких країні, і до найближчої католицької церкви далеко, чи звільняємося ми від обов'язкової участі в недільній Літургії?
Відповідь:
Для початку процитуємо приписи канонічного права (кан. 1248) з цього питання: «Припис брати участь в Літургії виконує той, хто бере участь у ній в будь-якому місці, де вона відбувається за католицьким обрядом, або в сам святковий день, або ввечері попереднього дня. Якщо через відсутність священнослужителя чи з іншої вагомої причини участь в Євхаристії є неможливою, то вірним настійно рекомендується брати участь в Літургії слова, яка відбувається в парафіяльній церкві або в іншому священному місці згідно з приписами єпархіального єпископа, або протягом належного часу віддаватися молитві: особисто, в сім'ї або, якщо це зручно, на зібранні декількох сімей».
Канонічне право говорить, що участь в Євхаристії може бути неможливою через відсутність священнослужителя і «по іншій вагомій причині». Такою причиною під час канікул в некатолицькій країні є віддаленість церкви.
Зазвичай питання і сумніви відносяться саме до інтерпретації цих «вагомих причин»: яку відстань вважати вагомою причиною, а яка не буде достатнім «виправданням»?
Деякі богослови зараховують до таких вагомих причин годину ходьби до найближчої церкви, коли мова йде про здорових людей, і навіть менше, — для людей з проблемами здоров'я та літніх.
Якщо найближча церква знаходиться на значній відстані від місця перебування, то віруючий звільняється від участі в Літургії. Але він не звільняється від обов'язку святкувати День Господній. Тому Кодекс канонічного права додає рекомендацію віддаватися особистій або сімейній молитві – «протягом належного часу». Це не стільки припис, скільки потреба душі, яка бажає насичуватися Словом Божим і присутністю Бога. Всі ми часто повторюємо досвід Давида: (Пс 28,1): «До тебе, Господи, взиваю: твердиня моя! не будь мовчазний для мене, щоб при мовчанні Твоєму я не буду подібний до тих, що сходять в могилу».
Якщо на доступній відстані немає католицького храму, то особистій або спільній молитви можна присвятити стільки ж часу, скільки б тривала недільна Літургія. Ця молитва може складатися з літургійних читань дня, які легко можна знайти в Інтернеті, з роздумів над Словом Божим; потім можна помолитися Розарій, уважно роздумуючи над кожною таємницею в світлі того місця, де ми знаходимося, молитовно згадуючи про жителів цього місця і про наших близьких. Таким чином ми віддамо належне Дню Господньому молитвою, плідною для Церкви і для всього світу.
Католицький Оглядач
На запитання читачів відповідає Радио Ватикана
Фото: Pixabay
фінансово.
Щиро дякуємо!
