Дорогі священики, монахи та монахині, любі брати та сестри у Христі!
У Попільну Середу Святіший Отець Франциск, посипаючи голови вірних попелом, пригадав усій Церкві, що людину створено із землі, ми зроблені з пороху, але люблячими Божими руками: Господь вдихнув свій подих життя в кожного з нас і прагне й далі це робити. Ці слова папи Франциска наповнюють серце вдячністю за дар життя, а також великим прагненням його шанувати. Нагодою до глибших роздумів з цього приводу стане День Захисту Життя, який відбудеться 18-19 березня в кафедральному храмі у м. Кам’янці-Подільському. Цей день буде поєднаний із вшануванням реліквій Св. Зигмунда Гораздовського.
Зигмунд Кароль Гораздовський народився 1 листопада 1845 року в Польщі, у місті Санок. В дитинстві захворів туберкульозом легень і ця хвороба супроводжувала його впродовж усього життя. Від своїх батьків, які його щиро любили, Зигмунд отримав добре виховання, а також приклад жертовного, сумлінного та вразливого на потреби ближніх життя.
У 18-літньому віці Зигмунд, учень гімназії, брав участь у Січневому Повстанні. Після закінчення гімназії в Перемишлі став студентом юридичного факультету Львівського університету. На другому році навчання вступив до Львівської Духовної Семінарії. Під час закінчення навчання в семінарії зіткнувся з великим випробуванням: у зв’язку із загостренням хвороби легень його рукоположення у священичий сан було відкладено. Того нелегкого для нього часу він молився такими словами: «Всемогутній, змилуйся над покірним Твоїм слугою, дай мені сили, щоб я міг виконати Твою місію, а я все життя присвячу для добра ближніх». Згодом стан його здоров’я покращився і диякона Зигмунда Гораздовського висвятили на священика в Кафедральному Соборі у Львові.
Отець Гораздовський служив в Тартакові, Войнилові, Букачівцях, Городку, Жидачеві та Львові. Навчав катехизму в багатьох школах і допомагав потребуючим. Під час епідемії холери у Войнилові поспішав з допомогою хворим та хоронив померлих. Коли його попереджували про небезпеку зараження, відповідав: «Бог потурбується про мене». Опрацював і видав «Катехізис», 50 000 примірників якого було розповсюджено по Галичині, Сілезії й Америці. Також написав книги: «Норми і правила доброго виховання», «Поради й застереження» для юнаків, а також «Незабудки» для дівчат. Започаткував у Львівській архідієцезії практику спільного Першого Святого Причастя для дітей. Заснував Товариство «Boni Pastoris» і редагував часопис «Bonus Pastor» (Добрий пастир) для священиків. Був співтворцем Союзу доброчинних Товариств і Організацій в Галичині. Співпрацював з Товариством Св. Соломії, допомагаючи убогим вдовам та їхнім дітям, а також з Товариством для убогих швачок. Будучи секретарем Інституту Убогих Християн у Львові, заснував Дім добровільної праці для жебраків, в якому багато бездомних жебраків, зокрема дітей, знайшли дах над головою та опіку, а дорослі – працю. З ініціативи Отця Зигмунда розпочала також свою діяльність «Дешева кухня» у Львові. Харчувались в ній робітники, студенти, шкільна молодь, щоденно там видавали біля 600 обідів. Заснував також Заклад для невиліковно хворих і одужуючих. Для убогих студентів відкрив Інтернат Св. Йосифа, у чому допомагали о. Зигмунду його батьки, які на цю справу пожертвували всі свої заощадження. Св. Зигмунд заснував католицьку школу, а також Заклад Дитятка Ісус для одиноких матерів і покинутих дітей, в якому ще за його життя перебувало понад 3000 дітей. О. Гораздовський заснував також Згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа для допомоги в керуванні доброчинними закладами.
Помер Св. Зигмунд Гораздовський 1 січня 1920 року у Львові. Його тіло похоронили на Личаківському кладовищі. Святий Зигмунд є для нас прикладом милосердя, а також захисту людської гідності та життя. Святий Йоан Павло ІІ, під час свого приїзду до Львова 26 червня 2001р., сказав про нього наступне: «Безмежно милосердна любов спонукала св. Зигмунда цілковито посвятити себе ближнім, він був «батьком бідних» і «священиком бездомних». Св. Зигмунд був присутній всюди, куди його приводив стривожений поклик людей, яким він старався допомогти. Визнаний після смерті «справжнім монахом, хоч і не складав окремих обітниць», за свою повну відданість Христові, убогому, чистому та слухняному, він залишається для всіх привілейованим свідком Божого милосердя».
Св. Зигмунд Гораздовський своїм життям випереджував слова Папи Франциска, записані в апостольському посланні на закінчення Ювілейного Року Милосердя: «Милосердя є … як зерно гірчиці, котре стає деревом (пор. Лк 13, 19). Достатньо подумати про вчинок милосердя «нагого вдягнути»(Мт 25, 36. 38. 43. 44). Знаємо, що «зробив Господь Бог Адамові і його жінці одежу … і одягнув їх» (Бут 3, 21). Гідність Божої дитини була повернена. Скеруймо погляд на Ісуса на Голгофі. Син Божий на хресті є нагий: «вояки … узяли Його одіж» (Йн 19, 23-24). На хресті Ісус є з тими, котрі втратили гідність, тому що їх позбавили того, що необхідне. Тепер Церква є покликана, щоб бути «одягом Христа» (пор. Св. Кипріян, Про єдність Церкви, 7), щоб одягнути свого Господа, а також зобов’язана до солідарності з нагими землі, щоб віднайшли гідність … Слова Ісуса: «Я був нагий, і ви Мене одягли» (Мт 25, 36) зобов’язують, щоб не відвертати очей від нових видів убогості, котрі не дають людям гідно жити» (пор. Папа Франциск, Милосердя і нещасна, 19).
Сердечно запрошую взяти участь в Дні Захисту Життя і вшануванні реліквій Св. Зигмунда Гораздовського. Приклад цього захисника людського життя та гідності людини може бути для нас сьогодні світлом і джерелом надії. Не втомлюйтесь чинити добро (пор. 2 Сол 3, 13 ) – виявляти милосердя до ближніх молитвою, духовною жертвою і вчинками любові .
З пастирським благословенням
Єпископ Леон Дубравський
Правлячий єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії
Прочитати найближчої неділі, 5 березня 2017 р.
Кам’янець-Подільський
02.03.2017
фінансово.
Щиро дякуємо!
