Часто ми стикаємося з не зовсім влучним перекладом певних біблійних висловів. Візьмемо для прикладу переклад вірша з Євангелія від Матея. Мешканці Назарета ставлять під сумнів божественну силу Ісуса, запитуючи: «Хіба Він не син теслі?» (Мт 13,55).
Звісно, йдеться про св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії, якого традиція називає «теслею». Такий переклад спонукав численних митців створити прекрасні шедеври. Йосиф у християнському мистецтві — це людина, яка працює у своїй деревообробній майстерні, зранку до ночі майструючи стільці та столи.
Однак значення слова, використаного в цьому уривку, не завжди очевидне і пряме. У грецькому оригіналі для опису професії Йосифа вжите слово «тектона», що мало декілька значень в античному світі. Зокрема Йонас Голст вважає, що «етимологічно грецький термін “тектон” може походити від індоєвропейського кореню“тек” або “текс”, що означає “різати, виготовляти за допомогою сокири”; але також похідні від нього терміни застосовуються для опису ткацтва, будівництва, виробництва і ливарництва». До того ж «уривки з “Іліади” та “Одісеї”доводять, що “тектони” працюють з усіма видами матеріалів та інструментів».
Такі чоловіки були висококваліфікованими працівниками, вправними в усіх видах робіт. Інший вчений пояснює, що «тектон» міг бути простим теслею, або ремісником, який працює з деревиною чи цеглою. «Тектон» був людиною, від якої залежало, яким буде фундамент майбутньої оселі.Тобто якщо хтось у Назареті часів Христа хотів збудувати дім для великої сім’ї, то Йосиф та Ісус були саме тими, до кого було найкраще звертатися.
Йосифа можна описати як сільського майстра, який допомагав кожному з великими чи малими проектами. Ремісник — ще одне слово, яке добре відображає те, чим займався Опікун Спасителя.
Така інтерпретація проливає світло на заняття та буденність Йосифа та його сина Ісуса (пор. Лк 3, 23). Можемо уявити собі двох чоловіків, які ходять селом і отримують прохання прийти та полагодити щось у будинку. Це також може пояснити, чому всі знають Ісуса як «сина теслі».