Ще недавно ми відзначали народження Ісуса, а ось вже перед нами найбільше свято, пік місії Ісуса: Його страждання, смерть і славне Воскресіння.
Пам’ятаймо, однак, що більшу частину свого життя Ісус провів у Назареті, де ріс, виховувався, і виконував тяжку фізичну працю. Вже тоді Він бачив скільки безнадійно страждаючих людей живе навколо: хворі, обмануті, пригнічені, знедолені, сироти і вдови. Як тепер так і тоді правителі світу егоїстично думають тільки про себе і жорстоко пригнічують, експлуатують людей. Вже тоді в Його серці виникло співчуття до всіх страждаючих та святе бажання втішити їх, допомогти всім. Однак, поступово помітив, що це дуже велике завдання, бо проблема лежить глибше: всі заражені смертоносною отрутою гріха, нема жодної праведної людини. Потрібне радикальне рішення – тут та тепер Він повинен раз і назавжди реалізувати ідеальний план Отця – врятувати світ, який тоне у морі гріхів. Його Спасительна місія є актуальною на всі віки: тому потрібна і для нас сьогодні!
У нашому сучасному світі правами громадянина повною мірою користуються тільки багаті та могутні люди. Але цивільні обов’язки більшою мірою обтяжують інших – особливо, якщо мова йде про тяжку працю або накладення покарання. Вірус корупції проник усюди. Керівники змагаються між собою кількістю вбитих людських плодів, бо для них це величезні фінансові вигоди!
Цікаво, на що вказує той факт, що 12% населення нашої країни виїхало за кордон? Крім того, майже стільки ж людей змушені працювати за кордоном, далеко від своєї рідної сім’ї та друзів. На жаль, більшість з них рано чи пізно також зважиться лишитися закордоном назавжи. Як ви вважаєте, хіба Господь Бог дивитися байдуже на цей наш біль? Думаєте, що Він дивиться з небес без співчуття на наслідки багатьох гріхів: хвороби, трагедії, ненависть, війни…!?
Творець послав Свого Сина на землю, щоб показати через Нього, якою мірою Він співпереживає з усіма. Ісус вказав нам рішення всіх проблем. Він не тільки навчав, а й своїм житям показав приклад, і тим самим довів любов турботливого Батька всіх людей.
Той, хто помер і воскрес заради нас, пропонує кожному можливість порятунку. Сьогодні також є дійсним те, що хто прийме Його як Спасителя, Господа свого життя, того Він буде виховувати, навчати, зцілювати хворе серце, втішати під час плачу, підбадьорювати, зміцнювати у слабкості. Він визволить з рабства того, хто Його прийме.
У той самий час, поки ми не досягнемо повного щастя, Він допоможе нести хрест, щоб Його учні змогли подолати власні слабкості. Врешті-решт, стара, грішна, егоїстична людина вимагає свого, але від Майстра дізнається, що тільки служачи іншим, несучи радість іншим можна знайти щастя, мир у серці та сенс життя.
З цими думками бажаю кожному в нашій дієцезії благодатних Великодніх свят! Бажаю вам особистої зустрічі зі Спасителем! А бажаю також, щоби всі ми продовжували нашу подорож з Ним.
Єпископ -ординарій Мукачівської дієцезії
Антал Майнек