Зустрічаючись з учасниками Літньої школи з астрофізики, яку організувала Ватиканська обсерваторія, Папа Франциск підкреслив: погляд віри, разом із науковим, допомагає нам збагнути Всесвіт.
Дослідження Всесвіту дає людині нові горизонти розуміння. Але людські знання не можуть відповісти на всі запитання, які космос у своїй надзвичайній безмежності ставить не лише перед світом науки. Такими думками Папа Франциск поділився з учасниками 16-ї літньої школи, організованої Ватиканською обсерваторією, приймаючи їх у четвер, 14 червня 2018 року. Щорічна формаційна зустріч відбувається від 4 до 29 червня на тему: «Зоряна мінливість в епоху великих досліджень», повідомляє Vatican News.
Співпраця між народами й культурами
Вітаючи викладачів і студентів, Святіший Отець звернув увагу на те, що вони походять з різних країн та різних культур, а також мають різні спеціалізації. «Це нагадує нам про те, як різноманітність може об’єднати заради спільної дослідницької мети, й те, як успішність праці залежить від різноманітності — адже саме завдяки співпраці між людьми з різним підґрунтям приходить спільне розуміння нашого Всесвіту».
За словами Папи Франциска, також і тема занять, що стосується мінливості зір у світлі нових великих астрономічних досліджень, є плодом наукової праці, яка походить зі співпраці між різними країнами та спільних трудів багатьох вчених. І лише «працюючи в команді», можливо «надати сенсу всім цим новим відомостям».
«Всесвіт безмежний, і крок за кроком, як зростає наше розуміння його, зростає також необхідність навчитися управляти потоками інформації, що надходять до нас із багатьох джерел. Можливо, той спосіб, яким ви опрацьовуєте таку велику кількість даних, може дати надію також і тим, які в світі почуваються збитими з рівноваги внаслідок інформаційної революції інтернету та соціальних мереж», — сказав Святіший Отець.
Не вдовольнятися зручним агностицизмом
Як зауважив Папа, у світлі такої великої кількості інформації, перед лицем величезного Всесвіту, ми «почуваємося маленькими, і може прийти спокуса думати, ніби ми нічого не значимо». Й у цьому «нема нічого нового», адже ще тисячі років тому псалмоспівець запитував: «Коли на небеса спогляну, твір твоїх пальців, на місяць та на зорі, що створив єси, то що та людина, що згадуєш про неї, людська істота, що про неї дбаєш?» — але додає: «Мало чим зменшив єси її від ангелів, славою й честю увінчав її».
«Завжди важливо, щоб ми, як учені та як віруючі, розпочинали від допущення, що існує ще багато, чого ми не знаємо. Але так само важливо ніколи не вдовольнятися перебуванням у зручному агностицизмі. Як ми не повинні думати, ніби вже все знаємо, так ніколи не слід боятися ще чогось навчитися», — сказав Франциск. Завдання вченого — «пізнавати Всесвіт, бодай частково; пізнавати те, що знаємо, і те, чого ще не знаємо, і як можемо прямувати до того, щоби знати більше».
Гармонія між формами пізнання
Як підкреслив Папа, існує інший погляд, метафізичний, який «розпізнає Першопричину всього, сховану від засобів вимірювання». Є також ще один — погляд віри, який «приймає Об’явлення». «Гармонія між цими різними планами пізнання веде нас до зрозуміння, а розуміння, сподіваємося, відкриває на Мудрість», — додав він.
Святіший Отець зазначив, що завдяки нам, «людським істотам», Всесвіт може, так би мовити, «усвідомлювати себе самого й Того, який нас створив». Ідеться про «дар, супроводжуваний взаємною відповідальністю, даний нам як істотам мислячим і тим, що творять стосунки».
«Але як людські істоти, ми є чимось більшим, ніж мислячими та раціональними. Ми також особи, наділені почуттям цікавості, що спонукає пізнавати дедалі більше; створіння, які трудяться над тим, щоби вчитися й ділитися тим, чого навчилися, відчуваючи задоволення від цього. Ми особистості, які люблять те, що роблять, і відкривають у любові до Всесвіту передсмак тієї божественної Любові, яка, споглядаючи створіння, проголосила, що воно було добрим».
фінансово.
Щиро дякуємо!
