Роздуми над Першим читанням на понеділок XXVIII Звичайного тижня, рік ІІ
Брати! Написано, що Авраам мав двох синів – одного від рабині, а другого від вільної. Але той, хто від рабині, народився по-тілесному, а той, хто від вільної, – згідно з обітницею.
Розуміти це потрібно образно, адже тут – два Завіти. Один із Синайської гори: це Агар, яка народжує в рабство. А горішній Єрусалим вільний; він є матір’ю для нас.
Адже написано: «Звеселися, неплідна, яка не родила! Радій і викликуй ти, яка не терпіла мук родів, бо набагато більше дітей у покинутої, ніж у тієї, яка має чоловіка!» Отже, брати, ми є дітьми не рабині, а вільної! Христос визволив нас для свободи, тож стійте в ній і не впрягайтеся знову в ярмо рабства.
Гал 4,22-24.26-27.31 — 5,1
Сьогоднішнє читання продовжує, якоюсь мірою, думку вчорашнього Євангелія про багатого юнака, поневоленого багатством. Апостол Павло стверджує: «Христос визволив нас для свободи». Свобода від легалізму — цю свободу має на думці Павло, тобто від надії оправдатися виконанням закону, без живої віри та Животворного Духа.
Це свобода, яка постійно має визволятися від різних поневолень, що можуть нам загрожувати. Таку свободу необхідно в собі виховувати. Апостол бореться не з якоюсь аморальністю, з якимось гріхом, а з певними формами виродження віри, з певними поглядами, які викривляють ту свободу, яку приніс Христос. Свободу відповідальну, непросту, побудовану на живому зв’язку з Богом, а не із законом (навіть найсвятішим).
Якщо в центрі духовного життя стоїть закон, а не Бог, — то це поневолення, це тягар, це рабський труд, а не життя вільних синів. Ззовні не завжди побачиш, але серце відчує. Чи віра — це тягар, чи віра — це радість і свобода.
Господи, звільни мене!
фінансово.
Щиро дякуємо!
