Я дам кілька порад щодо того, що варто сказати в розмові, якщо ми не хочемо погіршувати ситуацію. І скажу про головні помилки таких розмов.
Коли чоловік із дружиною повідомляють, що стараються зачати дитину, то можуть почути багато різного. Насамперед — безконечні рекомендації: фахівці, трави, дієти, догляд… Потім вони тисячу разів чують історії про «пару, яка не мала дітей і вже аж у день початку процесу всиновлення довідалася, що жінка вагітна».
Олів’є Матона, помічник директора в Іркомі (Інститут вищої освіти у Франції), говорив про це у лекції «Очікування і надія. Шлях бездітної пари» (Wait and Hope, the Journey of a Couple Without Children), нещодавно виданій друком у французькому перекладі.
Отже, що потрібно і чого не потрібно говорити парам, які безуспішно намагаються завагітніти? Aleteia зустрілася з паном Олів’є, щоб запитати його безпосередньо.
Три помилки, яких належить уникати
На переконання Олів’є Матона, перша помилка полягає в бажанні дізнатися про абсолютно всі причини такої ситуації, а зокрема про різні можливі медичні перепони, що безсумнівно може привести до ставлення запитань інтимних і навіть образливих. «Те, що ми розмовляємо про таку інтимну тему, як неплідність, не означає, що ми зобов’язані розкривати все про нашу інтимність», — каже він.
Друга помилка полягає у пропонуванні розв’язань: піти до конкретного лікаря, змінити спосіб життя, застосувати конкретний метод… Хоч нам може здаватися, що така порада надає нам певного авторитету або підставу зайнятися цією темою, однак зазвичай це небажане і сприймається інколи болісно.
«Перш ніж сім’я і друзі такої пари починають замислюватися, чи відсутність дитини може завдати цьому подружжю страждання, це страждання часто вже інтенсивно наявне протягом кількох місяців», — зауважує він. Ну і навіть згадувати не варто, що немає чудесного методу, який би діяв для всіх. Помилкою буде стверджувати, що якщо це «спрацювало» на одній парі, то допоможе також іншій.
Третя пастка — це мінімалізування або приниження проблеми з використанням таких зауважень, як «перестань цим перейматися» або «нічого страшного, все налагодиться». Це просто спосіб відмови від того, щоб побачити страждання цієї пари, спосіб відкинення людей.
Запрошення на більшу глибину
З іншого боку — не треба думати, що такі пари у своїх стражданнях не бажають про це розмовляти. Часто вони вдячні, якщо люди з їхнього оточення підходять до цієї теми з великою емпатією та глибиною. Тому Матона запрошує рідних прийти і долучитися до такої пари, щоб вона вийшла поза свої початкові реакції, шукаючи того, що ця пара насправді переживає; щоб близькі люди проявили більшу увагу та більшу відкритість, ніж просто говоріння «вам тільки треба зробити оцих кілька речей…»
«Ми повинні почути щось більше, ніж тільки вказівки стосовно того, що маємо зробити, кого маємо побачити і як це зробити. Нема для нас нічого ціннішого, ніж уважне вухо, чутливість того, хто каже: “Тримаю вас у своїх думках”, або: “Що вам потрібно?”» — каже Олів’є Матона.
Водночас ця тема не повинна бути єдиним предметом розмови. Не обмежуймо пари, які намагаються завагітніти, тільки цим прагненням. «Ми повинні слухати без осуду і порад, щоби чути, що те, що ми робимо, завжди цікавить тих, кого ми любимо, навіть якщо наше життя інакше».
Переклад CREDO за: Матільда де Роб’єн, Aleteia