Немає жодного «гена гомосексуалізму», а схильності до осіб своєї статі обумовлені насамперед впливом середовища й культури, генетика в цьому має менше 1% участі.
Такі дані оприлюднило американське наукове видання «Science», представляючи результати найновіших досліджень. Їх провели науковці з Інституту Бродів (Інститут Елі та Едит Бродів у Масcачусетському технологічному інституті й Гарварді, Кембрідж, штат Массачусетс, США) під керівництвом італійського вченого Андреа Ґанни.
Було з’ясовано, що з потягом до людей своєї статі пов’язані п’ять комбінацій генів. Одна з них пов’язана з нюхом, друга — зі статевими гормонами. Але вони разом визначають менше 1% гомосексуальності.
Для досліджень були вивчені дані з Біобанку Великої Британії та американської біотехнологічної компанії 23andMe, повідомляє ВВС. Дослідники відсканували геноми 409 тисяч чоловік, зареєстрованих у британському проекті, і 68500 чоловік, зареєстрованих в американській компанії. Учасників також запитували про стать їхніх партнерів.
Генетичні фактори зумовлюють від 8% до 25% гомосексуальної схильності, але немає конкретного «гена гомосексуальності».
«З попередніх досліджень випливав висновок про можливість сильних генетичних сигналів, які могли зробити передбачуваними сексуальну позицію, причому один з таких найвідоміших сигналів вказував на хромосому Х, але в наших дослідженнях зі 100 разів сильнішими зразками ми показали, що це не так», — пояснив проф. Ганна.
Згідно з італійським порталом «Caffestoria», який розмістив цю статтю, таке спостереження — цікаве, бо воно спростовує певну ідеологічну лінію, за якою гомосексуалізм деяких чоловіків та жінок не тільки вроджений, але просто-таки «воля Божа». Інколи цитують слова Папи Франциска «Бог щось таке створив», але офіційно таке висловлювання ніде не підтверджено. Натомість активно приховують інше висловлювання Папи, під час загальної аудієнції 15 квітня 2015 року, що ідеологія гендеру це «крок назад» для людства, оскільки «відкинути відмінності це проблема, а не розв’язання».
Підсумовуючи ці роздуми, коментатор порталу вказав, що «туди, де не дісталася природа, приходить людина, тобто над сексуальними схильностями щоразу більше тяжіє середовище (наприклад, сім’я і суспільство), життєва історія і панівна культура». А на питання, чи така поведінка є волею Божою чи ідеологічним витвором, відповідь очевидна, як рідко коли, — написав Сімоне Варіско. Це зауваження набирає особливої актуальності у світлі «Часу сотворення» (від 1 вересня до 4 жовтня), тобто екуменічного місяця молитви й діяльності на благо спільного дому.