«Використання ядерної зброї — аморальне, а отже, її засудження має увійти до Катехизму Католицької Церкви, причому не тільки її використання, але також володіння нею, оскільки аварія чи безумство якогось правителя можуть знищити людство!»
Так сказав Святіший Отець, розмовляючи з журналістами на борту літака з Токіо до Рима. Франциск також висловив сумніви стосовно користування атомними електростанціями, закликав до боротьби зі смертною карою, відповів на запитання стосовно вчення Церкви про справедливу війну і незастосування насильства, про ватиканські фінанси, а також суспільні протести у Гонконгу та великих країнах Латинської Америки.
Звертаючись до журналістів, присутніх на борту літака, Папа насамперед подякував їм за працю під час цієї Апостольської подорожі, яка була дуже насиченою, бо візит до Таїланду дуже відрізнявся від візиту до Японії.
Перше запитання прозвучало з уст японського священика-журналіста, о.Макото Ямамото з «Catholic Shimbum». Він запитав, що Святіший Отець відчував, відвідуючи Хіросіму й Наґасакі, й чого, на його думку, західне суспільство й Церква заходу можуть навчитися від Церкви на Сході. Відповідаючи, Папа зазначив, що західне суспільство постійно перебуває в поспіху й від східних народів може навчитися здатності зупинитися й вміння споглядати.
Натомість стосовно Хіросіми й Нагасакі Франциск нагадав, що хоч обидва міста єднає трагедія жертв атомного бомбардування, то в Нагасакі він згадував також мучеництво християн.
«Секретар нунціатури подарував мені копію листа про розшук із тих часів: розшукувано християн! Якщо знайдеш одного — донеси на нього, а взамін дістанеш нагороду, якщо знайдеш священника — донеси не нього, а дістанеш таку і таку виплату. Це вражає, ті століття переслідувань». Папа відзначив, що думка про ті переслідування християн «у якомусь доброму розумінні релятивізує» атомну бомбу. Хіросіма, за його словами, є «справжньою людською катехизою про жорстокість». Атомна зброя має бути заборонена, бо справи йдуть до того, що сказав Ейнштейн: «Четверта світова війна використовуватиме кийки і каміння».
Наступне запитання поставив Шінічі Каварада з «Asahi Shimbum». Японія має американський ядерний захист і сама виробляє атомну енергію, що пов’язано з серйозним ризиком — як, наприклад, сталося в Фукусімі. Як саме Японія може посприяти миру у світі? Чи треба вимкнути атомні електростанції?
Папа зазначив, що коли йдеться про використання атомної енергії, то ще не вдалося досягнути повної безпеки експлуатації, хоча це його приватна думка. Заодно він нагадав про катастрофічні наслідки таких аварій, називаючи Чорнобиль в Україні 1986 року. Будуючи атомні електростанції, треба пам’ятати про безпеку та охорону природи, наголосив Франциск.
Журналістка видання «Kyoto News» Елізабет Цуніка торкнулася теми смертної кари, що діє в Японії. У папській Месі в Токіо взяв участь 83-річний Іван Хакамада —людина, яку було неслушно засуджено до смертної кари. Журналістка запитала Святішого Отця, чи він говорив про це з Прем’єр-міністром країни. Папа зазначив, що вони говорили загалом про тривалі судові процеси та переповнені в’язниці, а про участь цього чоловіка в богослужінні дізнався вже тільки після Меси. В цьому контексті Папа нагадав, що порушував цю тему у зверненні до учасників ХХ конгресу Міжнародної асоціації кримінального права, який нещодавно відбувся в Римі. Він засудив застосування смертної кари, наголошуючи на тому, що покарання завжди має бути спрямоване на ресоціалізацію. «Засудження, що не відкрите на горизонти майбутнього, є нелюдяним», — наголосив Папа.
Запитання Жана-Марі Ґенуа з французького «Le Figaro» стосувалося теми права на самозахист, можливості справедливої війни та можливого написання енцикліки про ненасильство. Відповідаючи, Папа Франциск зазначив, що проблема миру й насильства є дуже серйозною. За його словами, ймовірна енцикліка про мир може побачити світ; натомість щодо ненасильства, то ще не визріла конкретна ідея. Більшу роль у будуванні миру, на його переконання, повинна відігравати ООН, щоб у Раді безпеки обмежити або ліквідувати право вето зі сторони супердержав. За його словами, потрібно робити все можливе для того, аби зупинити виробництво зброї, зупинити війни, сприяти процесам переговорів, за допомогою посередників. «Наприклад, у випадку між Україною та Росією, говориться не про зброю, а відбулися переговори про обмін полоненими, і це є позитивним», — зазначив він, додаючи, що позитивним кроком вважає також обговорення запровадження окремого режиму управління на Донбасі.
В цьому контексті Святіший Отець засудив лицемірство європейських країн, що вважають себе християнськими, говорять про мир, але торгують зброєю. Торкаючись питання права на самооборону, він зазначив, що моральне богослов’я визнає це право, але вдаватися до зброї при цьому потрібно тільки тоді, коли вичерпано всі дипломатичні можливості.
В контексті нещодавніх подій, пов’язаних із звинуваченнями, висунутими до деяких працівників Ватикану, стосовно зловживання фінансами із щорічної збірки на діяльність Святішого Отця «Петрів гріш», журналістка італійського католицького телеканалу «TV 2000» Крістіана Карікато запитала Папу, що він думає про інвестування грошей з метою отримання прибутку.
Єпископ Рима зазначив, що добре управління фінансами означає не «тримати кошти у шухляді», а інвестувати їх у чесну діяльність, що може приносити прибуток. Важливо, щоб інвестиції були чесними й моральними.
Подібне запитання пролунало з уст журналіста інформаційної агенції «Reuters», відповідаючи на яке Папа сказав: Ватикан робить значущі кроки вперед у покращенні управління і процеси, які започаткував ще Папа Бенедикт XVI, тепер дають результат. Система контролю працює ефективно, й позитивним результатом він називає те, що справа «вибухнула» зсередини, розпочалося внутрішнє розслідування, що не було лише реакцією на зовнішні скандали. Глава Церкви також запевнив у готовності співпрацювати з міжнародними органами фінансового контролю, покликаними боротися із відмиванням грошей.
Роланд Юхем із німецької агенції CIC запитав: «Святіший Отче, під час перельоту з Бангкока до Токіо ви вислали телеграму до Керрі Лем із Гонконга. Що ви думаєте про тамтешню ситуацію з демонстрантами і виборами самоуправління? Й коли ми будемо вас супроводити до Пекіна?»
Папа нагадав, що телеграми надсилають до всіх глав держав, це «автоматичне привітання», а також ввічливий спосіб запитати дозволу на переліт над їхньою територією. А замішання відбуваються не тільки в Гонконгу. «Подумаймо про Чилі, про демократичну Францію, про рік жовтих жилетів. Подумаймо про Нікарагуа, про інші країни Латинської Америки, які мають подібні проблеми, ба навіть про деякі європейські країни. Це щось загальне. Що з чим робить Апостольський Престол? Закликає до діалогу, до миру. Але це не тільки Гонконг… я шаную мир і прошу про мир для всіх цих країн, які зазнають проблем… І на завершення: я би охоче поїхав до Пекіна, я люблю Китай», — сказав Франциск.
На завершення Папа Франциск, звертаючись до присутніх журналістів, зазначив, що вони мало запитували його про Таїланд, в якому панує «культура трансцендентності, культура краси, що відрізняється від краси Японії: багато бідності й багато духовного багатства».
За матеріалами: Vatican News, КАІ
Титульне фото: CNS/Paul Haring
фінансово.
Щиро дякуємо!
