Проголошення Ювілейних років, тематичних Років, інших «планових заходів» у Церкві має свою мету і свої засоби реалізації. Перед Великим Ювілеєм 2000 року Святіший Отець Йоан Павло ІІ проголосив три спеціальні роки підготовки підряд – Сина, Духа і Отця. Тепер ми перебуваємо в періоді завершення Року Святого Павла, а водночас – початку Року Священства. Аби проголошене у Ватикані не залишилося «звітом на папері», по всьому світу різні люди, клірики й миряни, намагалися висвітлювати життя Апостола Народів, звертати увагу на його послання, місійні шляхи тощо.
Хотілося б підбити певні підсумки. Певно, хтось із вас, шановні читачі, побував на відпустових св. Месах, відвідав місця, пов’язані з життям св. Павла або принаймні призначені місцевими єпископами для паломництв. Щоправда, відпусти нині стали не такою надзвичайною цінністю, як було колись… не в тому розумінні, що вони втратили щось із благодатей. Але чого люди мають багато, те перестають цінувати. Це просто об’єктивна реальність, яку слід брати до уваги. Бо інколи насувається спокуса розчаруватися. Особливо коли поговориш із людьми нашої Церкви – однаково, мирянами чи священиками: чим для вас був Рік Святого Павла? – ой, не питай, стільки справ, стільки клопотів, ну, Рік Павла, я й не помітив… Тут економічна криза, екологічна криза, психологічна криза, а крім усього – чесно, ніколи, віриш?..
Звичайно, вірю. Зрештою, Папа не проголошує тематичних років із тим, щоби «всі, як один», вишикувалися стрункими колонами й пішли по святих місцях або по школах вивчення Павлових листів. Все, що пропонує Церква, дане нам для добровільного прийняття. Хто прагнув, користаючись нагодою, більше пізнати св. Павла, його послання, його думку – той міг це зробити. Для кого св. Павло все ще залишається, в кращому разі, образом із картин Рембрандта чи Караваджо – його час іще не настав. Нічого страшного. Адже проголошення Року Святого Павла не означає, що до цих пір Церква не цікавилася ним і не вивчала його листів, правда? І що тепер ми зітхнемо з полегшенням і забудемо про Павла? Можливо, для когось, хто не встиг за своїми (або всесвітніми) проблемами і кризами зацікавитися Павлом, завершення Року, йому присвяченого, стане не менш гарною нагодою, ніж початок цього Року.
А попереду – Рік Священства. І багато-багато нагод і приводів подумати, чим воно є, що означає. А також – помолитися, щоби Господь посилав працівників на свої жнива.