Роздуми над Божим Словом на суботу XVIII Звичайного тижня, рік ІІ
Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару. Очі Твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск Ти не можеш. Чому б Ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе? Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою. Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться. Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву. Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме? Я стану на моїй сторожі, стоятиму на моїй башті і виглядатиму, щоб подивитись, що Він мені скаже й що мені відповісти з приводу моєї скарги. І відповів мені Господь і мовив: «Запиши видіння і вирізьби його виразно на таблицях, щоб у бігу можна було прочитати. Бо це видіння — на означений час. Воно віщує про кінець, і не обмане; та хоч би й забарилось, ти його жди: воно бо збудеться напевно, не спізниться». Ось воно бундючне, воно нещире — його серце; а праведний з віри своєї буде жити».
Ав 1, 12 – 2, 4
Люди готові перетерпіти будьякі страждання заради досягнення мети. Батьки тяжко працюватимуть і недосипатимуть, щоб тільки забезпечити своїх дітей необхідним. Солдати готові ризикувати життям, захищаючи свою батьківщину. Якщо ж немає чітко окресленої мети, то переживати страждання дуже важко.
У сьогоднішньому першому читанні ми бачимо, що Авакум тяжко переживає страждання, які випали на його долю; проте набагато більше його доймає та обставина, що він не бачить перспективи цієї ситуації. То був період вторгнення вавилонян в Юдею. Завоювання рідного краю чужинцями так розтривожило Авакума, аж він висказав Богу все, що накипіло на душі від побаченого. Авакум навіть вдався до звинувачень! Він визнавав, що у Бога є безліч причин покарати ізраїльтян, однак вважав, що такі страждання — занадто обтяжливі й несправедливі. Тож він нарікав, що вавилоняни чинять набагато більше зло, ніж юдеї. Пророкові здавалося, що Бог так винагороджує загарбників, і тому він не міг зрозуміти і прийняти дійсність!
У тому, що відбувалося, звинувачувати Бога було таки неправильно (бо це наслідки гріха); але в обуренні Авакума варто відзначити його щирість. Господь не нехтує нашими сердечними молитвами. Він насправді радіє, коли ми гранично щирі з Ним, навіть коли помиляємося. Важливим є те, що ми звертаємось до Нього, довіряємо свої сердечні муки і розмовляємо з Ним. Це і є крок до істинної віри. Тому Бог не карає Авакума, а відповідає пророкові таємничим видінням, яке «не обмане; та хоч би й забарилось, (…) воно бо збудеться напевно» (Ав 2, 3). «Довірся Мені, — каже йому Бог, — Я знаю, що роблю. Є позитивна мета навіть у цій страшній ситуації. Дивись і сподівайся».
Ці слова стосуються і нас. У своєму житті ми обов’язково зустрінемо і скруту, і страждання: чи то раптова трагедія, чи нагромадження розчарувань. І в таких ситуаціях найкраще, що можемо вдіяти, — це звернутися до Бога і бути справжнім. А ось чого точно не слід робити, то це впадати у відчай або, стиснувши зуби, намагатися впоратись із ситуацією самотужки. Нам вкрай необхідна віра в те, що Небесний Отець чує наші благання про допомогу і обов’язково відповість у визначений Ним час. Сьогодні у своїй молитві повчися чесності в Авакума. Принеси Богу все, що відбувається у твоєму житті. І потім стань на «сторожі» й очікуй на відповідь, «що Він мені скаже» (Ав 2, 1). І Господь, не сумнівайся, відповість тобі.
«Ось моє серце — воно перед Тобою, Господи! Покажи мені перспективу, розкажи, що відбувається зі мною».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»
фінансово.
Щиро дякуємо!
