Біоетики Великої Британії розкритикували рішення Вищого суду, що дозволило медикам припинити лікування, яке підтримує життя п’ятирічної дівчинки, всупереч бажанню її матері.
У своїй заяві від 4 лютого 2021 року Оксфордський Центр біоетики Енскомб описав етичні міркування, що стояли за рішенням Вищого Суду, як «глибоко помилкові».
Суд виніс рішення 8 січня 2021 року після того як спеціалісти дитячої лікарні у Лондоні заявили, що лікування п’ятирічної Піппи Найт, яка перебуває у вегетативному стані внаслідок пошкодження мозку, треба припинити. 27 січня мати дівчинки, Пола Парфіт заявила, що оскаржить це рішення, користуючись фінансовою підтримкою Товариства захисту ненароджених дітей (SPUC).
У SPUC процитували слова Поли Парфіт: «Я не розумію, чому лікарня і суд не дозволили мені пошукати можливості забрати Піппу додому, щоб ми могли доглядати її усією родиною, у той час як двоє незалежних лікарів з різних клінік Англії заявили, що це варто того, аби спробувати. Суд натомість вирішив, що треба скасувати лікування Піппи і просто дати їй померти».
Суддя Найджел Пул, що брав участь у грудневих слуханнях Вищого Суду з цієї справи заявив, що фахівці повинні продовжувати підтримку життєдіяльності Піппи, поки її мати займається підготовкою апеляції.
Піппа Найт народилася у 2015 році. У грудні 2016 року вона захворіла — у дівчинки діагностували гостру некротичну енцефалопатію, рідкісну форму пошкодження мозку, для якої характерні множинні двосторонні ураження.
У детальному аналізі судового рішення директор Центру біоетики Енскомб, Девід Альберт Джонс зазначив, що справа нагадує історії Чарлі Ґарда і Альфі Еванса, яких відключили від апаратів штучної вентиляції легень всупереч волі батьків. Він сказав, що вважає можливим скасування лікування, направленого на підтримку життя, якщо воно більше не служить своєму призначенню або стає надто обтяжливим. Однак якщо від такого лікування є користь і воно не перетворюється на надмірний тягар, відмова від лікування — це не що інше як злочинне занедбання.
Джонс також зазначив, що Конвенція ООН про права дитини говорить, що дитина має право, наскільки це можливо, знати своїх батьків і отримувати піклування від них. «Права Піппи, інтереси якої представляє її мати, включають право матері приймати рішення стосовно догляду за нею. Це право порушується, коли його забирають у матері без будь-яких серйозних причин». Він зауважив, що хоча держава може втручатися в життя дітей у крайніх випадках, вона не повинна узурпувати роль батьків, якщо дитині не загрожує небезпека.
Джонс сказав, що медичні експерти висловлювали різні думки стосовно того, що буде найкращим для п’ятирічної дитини. «Вони дійшли згоди щодо того, що протягом року стан Піппи залишався стабільним, без перспектив покращення, і що догляд за нею вдома буде непростим. Це було б ризиковано, однак один з лікарів вважав, що варто принаймні спробувати лікувати її вдома, особливо з огляду на те, що альтернативою було негайне відключення від апарату штучної вентиляції легень».
Центр біоетики Енскомб нещодавно також висловлював занепокоєння щодо рішення суду, яке дозволило позбавити харчування та води пацієнта, відомого як «Р.С.». Цей чоловік, що був практикуючим католиком, помер у січні, незважаючи на зусилля єпископів та урядових організацій транспортувати його на батьківщину до Польщі, де він продовжував би отримувати лікування.
«Незалежно від юридичного результату справи, співробітники Центру біоетики висловлюють свою солідарність з Піппою, її матір’ю та всією її родиною у ці болісні часи, та запевняють їх у своїй молитовній підтримці», — сказав Джонс.
фінансово.
Щиро дякуємо!
