Короткий огляд другого дня перебування Папи Франциска в Іраку: візит до Великого Аятоли Аль-Сістані, міжрелігійна зустріч на батьківщині праотця Авраама, Свята Літургія в халдейському обряді в Багдаді.
Апостольська подорож до Іраку стала для Папи Франциска нагодою зробити черговий важливий крок у діалозі з мусульманами.
Ен-Наджаф, третє за значенням місто для мусульман після Мекки та Медіни, розташоване в центральному Іраку 160 км на південь від Багдада, стало першою метою другого дня Апостольської подорожі Папи Франциска до Іраку.
Головний осередок іракських шиїтів та мета паломництва шиїтів усього світу пов’язаний з однією з найшанованіших постатей в ісламі — Алі, двоюрідним братом Магомета. Його могила, розташована в мечеті, спорудженій на його честь, — одне з головних священних місць для мусульман. Місто відоме також найбільшим у світі цвинтарем мусульманських пророків і вірних. Шиїти вірують, що були похованим у Наджафі гарантує вхід до раю.
Ен-Наджаф є також резиденцією духовного лідера іракських шиїтів Великого аятоли Алі Аль-Сістані. Зустріччю з ним Глава Церкви зробив черговий важливий крок на шляху католицько-мусульманського діалогу. 45-хвилинний візит мав виключно приватний характер. Після неї Папа відлетів до Насирії.
Для Папи Франциска, після зустрічей з Великим імамом Аль-Азгару Аль-Таїбом, авторитетною особою сунітського ісламу, зустріч із Великим аятолою Аль-Сістані є черговим великим кроком в діалозі з ісламом. Аль-Сістані не лише головний духовний авторитет Іраку, але й виконує цю функцію для шиїтів Пакистану, Індії, як також тих, що проживають в Європі та Америці. Зустріч із Главою Вселенської Церкви є першою такого роду зустріччю в історії.
Із Насирії Папа автомобілем виїхав до стародавнього міста Ур. Там відбулася міжрелігійна зустріч, що зібрала представників різних релігій та віровизнань. На початку пролунали читання з Книги Буття та з Корану, свідчення представників різних релігій, після чого взяв слово Наступник св.Петра.
«Це благословенне місце повертає нас до початків, до джерел божественного діяння, до витоків наших релігій», — зазначив Святіший Отець: згідно зі Святим Письмом, з Ура походить Авраам. «Тут він почув поклик Бога, звідси він вирушив у подорож, яка змінила історію. Ми є плодом цього поклику та цієї подорожі. Бог сказав Авраамові підвести погляд до неба і порахувати зірки (пор. Бут 15,5). У цих зірках він побачив обіцянку свого потомства, побачив нас. І сьогодні ми — юдеї, християни й мусульмани — разом із братами й сестрами інших релігій вшановуємо нашого батька Авраама, роблячи те саме, що і він: дивимось на небо і ходимо по землі». Саме ці два вислови — «дивитися на небо» і «ходити по землі» — стали двома основними пунктами цієї промови Папи Франциска.
Тисячі років ми споглядаємо те ж саме небо, бачимо ті самі зірки. «Якщо хочемо зберегти братерство, то не повинні втрачати з поля зору небо», — наголосив Папа. Коли людина виключає Бога, вона врешті-решт починає поклонятися земним речам. «Ми підводимо очі до неба, — пояснив Папа, — щоб піднятися з дна своєї суєти; ми служимо Богові, щоби звільнитися від поневолення нашим “я”, бо Бог закликає нас любити. Це справжня релігійність: поклонятися Богові та любити ближнього. У сучасному світі, який часто забуває про Всевишнього або пропонує його спотворений образ, віруючі покликані свідчити про Його доброту, показувати Його батьківство через своє братство».
Папа Франциск закликав усіх релігійних лідерів, що зібралися в землі Авраама, підтвердити, що «Бог — милосердний і що найбільшим богохульством є осквернення Його імені, ненавидячи братів і сестер». «Ворожнеча, екстремізм та насильство, — наголосив він, — не народжуються в релігійному серці: це зрада релігії. Ми, віруючі, не можемо мовчати, коли тероризм зловживає релігією. Власне, це ми покликані однозначно розвіяти всі непорозуміння. Не дозволяймо, щоб небесне світло затьмарювали хмари ненависті!»
«Через свою вірність Богові Авраам став благословенням для всіх народів (пор. Бут 12,3), — сказав Папа. — Нехай наша сьогоднішня присутність тут, його слідами, буде знаком благословення та надії для Іраку, Близького Сходу та всього світу. Небо не втомилось від землі: Бог любить кожен народ, кожну дочку і сина! Не втомлюймося дивитись на небо, дивитись на ті самі зірки, на які колись дивився наш батько Авраам».
«Нам потрібно виходити поза себе самих, бо ми потрібні одні одним», — наголосив Франциск. Пандемія дала нам зрозуміти, що «ніхто не врятується наодинці» (Fratelli tutti, 54). Але завжди залишається спокуса віддалитися від інших; вислів «кожен сам за себе» може швидко перерости у «всі проти всіх», що є гіршим за будь-яку пандемію. «Серед бур, які ми тепер переживаємо, — підкреслив Папа, — така ізоляція нас не врятує».
«Не буде миру без ділення та прийняття, — наголосив він. — Миру не буде, поки наші союзи будуть проти інших, бо союзи одні проти інших лише збільшують поділи. Мир вимагає не переможців і переможених, а братів і сестер, які, попри всі непорозуміння та рани минулого, переходять від конфлікту до єдності».
Перед сучасним людством, а особливо перед віруючими всіх релігій, стоїть завдання «перетворити знаряддя ненависті на знаряддя миру». «Це ми повинні твердо закликати лідерів держав замінити дедалі більше розповсюдження зброї на забезпечення всіх їжею, — наголосив Святіший Отець. — Це ми повинні притишити взаємні звинувачення, щоб почути волання пригноблених і відкинутих у нашому світі. Це ми повинні пролити світло на тіньові операції, що обертаються навколо грошей, і вимагати, щоб гроші не йшли тільки на підсилення незмірної розкоші небагатьох. Від нас залежить збереження нашого спільного дому від наших хижацьких цілей».
Папа сказав, що його вразило свідчення Давуда й Хасана — християнина та мусульманина, які, не зважаючи на відмінності, навчалися й працювали разом, разом будували майбутнє, усвідомивши, що вони брати. «Щоби прямувати вперед, нам теж потрібно працювати разом над чимось добрим і конкретним», — підкреслив Папа.
Міжрелігійна зустріч завершилася проказуванням «Молитви дітей Авраама», яку з цієї нагоди уклав Папа Франциск.
Заключною подією другого дня 33-ї Апостольської подорожі стала Свята Літургія в Багдаді. Євангельські блаженства, життя якими є втіленням мудрості та свідченням терпеливої Божої любові, були в центрі уваги проповіді, яку виголосив Наступник святого Петра.