Роздуми над Божим Словом на свято Відвідин Пресвятою Дівою Марією Єлизавети
Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного. Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету. Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом і вигукнула гучним голосом, промовляючи: «Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби! І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла Мати мого Господа? Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі. Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!» А Марія промовила: «Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм, бо Він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління, бо вчинив мені велике Сильний, і святе Ім’я Його, і милосердя Його з роду в рід для тих, хто боїться Його. Він виявив силу свого рамена, розсіяв гордих думками сердець їхніх, скинув могутніх з престолів і підняв угору покірних, голодних наситив благами, а багатих відіслав ні з чим. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши милосердя, як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!» Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.
Лк 1, 39-56
Діва Марія дізналася, що народить Божого Сина. Однак замість того, щоби втішитись, відпочити й побути на самоті, роздумуючи про дивовижну подію, Вона вирушила в нелегку подорож за сто тридцять кілометрів, щоб відвідати свою вагітну родичку. Чому?
Безсумнівно, Діва Марія вирішила підтримати Єлизавету. В ці останні місяці вагітності (а для Неї самої — перші) Богородиця хотіла розділити з родичкою радість очікування дитини, подарованої Господом.
Імовірно, Діва Марія також прагнула поділитися з Єлизаветою власною неочікуваною радістю. Сподівання Марії виправдалися: Єлизавета, натхнена Святим Духом, дізналась про таємницю і благословила Пресвяту Діву, щойно почувши її голос (див. Лк 1, 42).
Рішення Марії відвідати Єлизавету стало виявом людяності та небайдужості. Ця подія демонструє фундаментальну істину про те, що Бог створив нас для спільноти, в якій ми покликані ділитися між собою радощами й печалями та допомагати одне одному. Бог не хоче, щоб ми самотужки долали труднощі, Він заохочує нас до тіснішого спілкування та взаємодії одне з одним.
Поведінка Богородиці також свідчить про активну дію в ній Святого Духа. Замість того, щоб зосередитися на собі, Вона дбає про інших. Як чудово, що Її першим натхненням було відвідати вагітну родичку! Так само присутність Бога діє і в нас. Він заохочує нас простягнути руку допомоги, бути небайдужими до потреб наших ближніх. Господь дає нам натхнення на конкретні вчинки милосердя.
Сьогодні просімо нашу Пресвяту Матір заступатися за нас, щоб любов Христа спонукала й нас до діяльної любові, щоб ми ніколи не вагалися допомагати тим, кого Бог поставив на нашому шляху (див. Лк 1, 39).
«Пресвята Діво Маріє, молись за мене, щоб я був чуйним до потреб моїх ближніх».
Радуйся, Маріє, благодаті повна, Господь з Тобою, благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, Ісус. Cвята Маріє, Мати Божа, молись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
