Ґо їздив мотоциклом по китайських провінціях, показував тисячам людей фото синочка й запитував, чи хтось його не бачив. Він каже, що здолав загалом десь під 500 тисяч кілометрів.
21 вересня 1997 року дворічний Ґо Сіньжен грався перед хатою, а його мама була в кухні й готувала обід. Якоїсь миті вона зорієнтувалася, що хлопчик зник. Батьки одразу ж розпочали термінові пошуки, яким — як виявилося — судилося тривати аж 24 роки.
Ґо Сіньжен, де ти? Тато тебе шукає!
Спершу вони могли розраховувати на підтримку державного апарату й численних знайомих. Однак коли протягом чергових місяців не надходило жодної звістки, майже всі відчули знеохочення й припинили свої пошуки. Ґо з дружиною єдині ніколи не здавалися.
Вони вирішили шукати сина самотужки. Ґо вирушив у подорож своїм мотоциклом, до якого причепив два банери. На одному з них під надрукованим фото хлопчика він написав слова «Де ти?», а на другому — «Тато тебе шукає, щоб забрати тебе додому».
За роки подорожей він змінив десяток спрацьованих мотоциклів. У нього швидко закінчилися заощодження. Часто йому бракувало грошей навіть на їжу й він міг поїсти тільки зустрічаючи тих, хто над ним милосердився. Ґо не рахував, скільки разів йому довелося ночувати просто неба чи попід мостами. «Тільки долаючи дороги в пошуках сина, я відчував, що я — батько», — казав цей чоловік.
Викрадення дітей у Китаї
В Китаї такі викрадення трапляються досить часто, і стосуються вони передусім хлопчиків. Через «політику однієї дитини» та виразної переваги на користь потомків чоловічої статі чимало сімей воліли усиновити викрадених дітей замість того, щоб ризикувати народженням доньки. 2012 року Ґо заснував організацію, що об’єднує батьків, які опинилися в такій ситуації, як і він, і надав розголосу цій проблемі в китайських соцмережах. Він привернув увагу багатьох людей, так що навіть постав фільм, базований на його історії, від назвою «Втрата і любов». Хоча в той час Ґо не знав, чи йому хоч колись вдасться відшукати сина, то завдяки своїм зусиллям він допоміг щонайменше кільком десяткам інших дітей безпечно повернутися додому.
Випадок Ґо зацікавив також і тих людей при владі, що мають доступ до величезних баз даних, які дозволяють перевірити громадян і часто служать для стеження за ними. Тим разом, однак, ці можливості зуміли прислужитися добрій справі. Урядовці з провінції, в якій живе Ґо, отримали інформацію про чоловіка, який міг бути його сином. Дослідження крові підтвердили цю звістку, а змучені батьки не могли повірити, що все це відбувається насправді.
«Мій маленький повернувся»
Двоє людей — жінка з прізвищем Тань і чоловік із прізвищем Ху, які викрали хлопчика багато років тому, — знайдені й заарештовані. Згідно з державною пресою, Тань передала хлопчика подружжю Ху, які потім продали його зацікавленій сім’ї. Обоє заарештованих визнали свою провину.
Однак коли подружжя Сіньжен змогли уперше після 24 років розлуки обійняти сина, вони б воліли не думати про його минуле. «Наша дитина знайшлася. Тепер нам залишилося тільки щастя», — сказав зворушений Ґо в телевізійному інтерв’ю. Також він не відчуває ворожості до людей, які виховали хлопчика, і хотів би, щоб вони стали його «прийомними родичами». «Мій маленький повернувся» — ось єдині слова, які змогла промовити мама, тримаючи сина в обіймах.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Переклад CREDO за: Ева Рейман, Aleteia