Роздуми над Божим Словом на суботу ХХV Звичайного тижня, рік І
Знову підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чоловік, а в руці у нього міряльна шворка. Я спитав: «Куди ти йдеш?» Він відповів мені: «Міряти Єрусалим, щоб побачити, яка його ширина й яка його довжина». Аж ось вийшов ангел, що говорив зо мною, і другий ангел вийшов йому назустріч. І сказав до нього: «Біжи й скажи цьому хлопцеві так: “Єрусалим буде заселений поза мурами з-за сили людей та худоби, що буде серед нього. Бо Я буду для нього, — слово Господнє, — вогненним муром навкруги й Я буду його славою посеред нього”. “Співай і радуйся, дочка Сіону, бо ось Я йду й житиму посеред тебе” — слово Господнє. Сила народів того дня до Господа пристане”».
Зах 2, 5-9. 14-15а
Нарешті, після всіх цих років у полоні, настав час відбудови Храму. Люди міркували, чи насправді Бог повернеться у повноті своєї слави? І як Аггей з учорашнього читання, такі пророк Захарія промовляє Божі слова заспокоєння: «Я йду й житиму посеред тебе» (Зах 2, 14).
Це пророцтво Захарії в повноті здійснилося в Ісусі Христі. Сам Господь, Еммануїл, «Бог з нами», став Людиною. Він жив серед нас, помер за нас, воскрес із мертвих і тепер живе в наших серцях через Святого Духа. Це перевищило всі уявлення ізраїльтян і є причиною нашої радості!
Тепер нам не треба їхати до Єрусалима, щоб бути з Господом. Хай би де ми перебували, через Святого Духа можемо постійно бути з Ним на зв’язку: чути Його голос у своєму серці, невпинно роздумувати над Його словом, прославляти Його і дякувати Йому. А Він скеровує нас, утішає та залучає до розбудови свого Царства на землі.
Проте іноді ми забуваємо цю важливу істину або вона здається нам занадто абстрактною. Бог знає, що ми потребуємо наочних ознак Його присутності. Він дав ізраїльтянам знак у вигляді Храму. А нам дає ще більше — свою присутність у Євхаристії. Тепер Ісус перебуває в нас! Чи може Господь бути ближчим? Коли ми приймаємо Його Тіло й Кров, стаємо з Ним одним цілим.
Тож коли завтра підеш на Богослужіння, радій! Наш Господь оселився не в якомусь далекому Храмі, а в кожному серці — зокрема і твоєму.
«Господи Ісусе Христе, дякую, що Ти прийшов на землю, що оселився і в мені, грішному. Допоможи завжди пам’ятати про цей великий дар і бути гідним його!»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
