Гурт «Іхтис», який складається з п’ятьох випускників Городоцької семінарії, випустив свій перший альбом. Його презентація відбулась 24 серпня під час Х Дієцезіального Дня молоді у Хмельницькому. Хоча диск видали зовсім нещодавно, пісні, які на ньому записані, мають ледь не десятилітню історію.
Ця історія почалась, коли о. Володимир Кирилюк, о. Сергій Хитрий, о. Максим Крат, о. Олександр Коцюр та диякон Ростислав Кримський ще були семінаристами Вищої Духовної Семінарії Кам’янець-Подільської дієцезії. Вони грали у семінарійному гурті, писали власні пісні, займались їх аранжуванням. Проте зробити студійний запис власних пісень клірики змогли лише у 2005 році. Наступні п’ять років вже записаний альбом, в якому знайшли місце драйвові, майже рокові, пісні, ліричні композиції та григоріанські наспіви, чекав на своє видання.
Наша розмова з вокалістом і гітаристом гурту «Іхтис», автором половини пісень альбому, отцем Сергієм Хитрим.
– Отче Сергію, як з’явився гурт «Іхтис», і чому семінаристи вирішили взятись за гітари?
В кожній семінарії є музичний гурт, який їздить по парафіях щоб представити семінарію, розповідає про неї, сіє зерно зацікавленості у міністрантів, щоб може колись і вони захотіли стати священиками, прийшли до семінарії на навчання. Ми хотіли семінарійне життя наблизити до людей – показати, як ми живемо, що ми там робимо окрім того, що молимося. Звичайно, якби ми просто приїжджали, то це було б не цікаво. А коли приїздять семінаристи, беруть гітари і починають грати пісні, то це, звичайно, набагато цікавіше.
Наш гурт створювався поступово. Одні приходили, інші відходили. Але у тому складі, у якому ми записали свій перший диск, у ньому ми відіграли більшість своїх концертів, і це були переважно власні пісні.
Репетиції у нас проходили по всій семінарії, бо одного разу ректор нас виганяв на самий дах – там мали кімнатку, потім у маленьку кімнатку на самому низу. Займатись музикою у нас виходило лише за рахунок власного вільного часу, але нам це подобалось, ми бачили у цьому сенс. У певний час у нас виникла ідея записати власний альбом, щоб ці пісні, які, як гадаю, певним чином, з’явились під натхненням Духа Святого, увіковічнити, і щоб дати їх людям, щоби вони молилися ними.
Раніше ми не мали назви – були просто семінарійним гуртом. Назва ж виникла вже коли записували альбом. Під час перерви ми з Володимиром Кирилюком сиділи у студії і думали над назвою. Я починаю називати різні християнські символи, які могли би бути назвою гурту. Він їх всі забраковував. Аж раптом каже: «Повтори-но, що ти до цього сказав». Я кажу: «Іхтис». Він каже: «О! Мені це подобається». Так і вирішили назвати гурт. Іхтис – це риба. А риба має обов’язково бути у воді, тому на обкладинці диску вода.
– Ви є автором ледь не половини пісень на цьому альбомі. Що Вас надихало?
Ангел мені не являвся, і не об’являв пісень. Наприклад, пісню «Стосунки» я написав, коли лежав хворий. Бринькав на гітарі, а потім прийшли слова. Ще одна пісня – «Agape» до мене прийшла під час молитви. І так в різних ситуаціях, просто приходив якийсь момент і пісні легко писалися.
– Ви мали до цього досвід написання пісень?
Звісно, я, як кожний хлопець, який хоч трошки вчився грати на гітарі, колись писав, але це були якісь світські пісеньки з примітивними текстами. Натомість у певний момент свого життя я вирішив, що такі пісеньки немає сенсу писати, бо найбільший сенс життя людини – це життя у Бозі. Отже, треба про це і співати, тоді і пісні стають глибшими, і, на відміну від світських пісень, вони не вмирають.
– Вашому гурту, тоді ще семінаристів, доводилось чимало виступати. Який виступ запам’ятався найбільше?
Згадується мені День Молоді, здається у 2004 році. Нас, як семінарійний гурт, запросили виступити під час концерту на цьому Дні Молоді. Нам тоді дали найневигідніший час – вночі. У цей час більшість учасників Дня Молоді вже спить, але ми задали такого драйву, що спати було неможливо! Тоді ще капуцин бр. Петро Куркевич хотів з нами співати, але не зміг – ми виявились голоснішими за нього.
– Перший альбом гурту «Іхтис» був записаний ще у 2005 році. Але чому він вийшов тільки зараз?
На той момент, коли ми записували цей альбом, у нас не було коштів і не було когось, хто міг би нам допомогти його випустити. Потім ми стали священиками і почали збирати гроші, щоб видати цей диск. Я дивлюсь на це з духовної точки зору: напевно так захотів Господь. Я думаю, це було потрібно для нашої покори. Тому що, навіть якщо семінарист дуже побожний і духовний, але коли він бере гітару і виступає перед молодою публікою, яка йому плескає, стрибає під його пісні – тоді пиха піднімається, хоче цього людина чи ні. І ось Господь робить так, що якщо це – Божа справа, то диск виходить і тихенько розходиться, доходячи до кожного, до кого Господь його пошле. Ми ж не хочемо з цього мати якоїсь слави, ми просто це вкладаємо у нашу українську Церкву і заради неї випускаємо цей диск.
– Всі пісні на диску, окрім кількох старовинних гімнів, написані українською мовою. Це – ваша принципова позиція?
Ми спеціально хотіли випустити хоча б один альбом, на якому не було би ані польських, ані російських пісень. Це було нашою мрією. Звичайно, Католицька Церква є Вселенською. Але ми не є космополітами. Ми є українцями, які належать до конкретної держави, які мають свою Батьківщину. І, звісно, ми хотіли б співати своєю рідною мовою. Беру приклад з Польщі, де у семінаріях теж є гурти, і семінаристи там співають виключно польською мовою, хоча і там не бракує різних національностей. То чому в Україні ми не можемо співати українською?
– Чи планує гурт «Іхтис» випускати альбоми надалі?
Особисто я планую. Я люблю музику, особливо якісну, не попсову. Не знаю, у якому складі і з ким, але сподіваюсь у майбутньому випустити ще не один диск. Вже навіть є кілька написаних пісень.
Мене дуже надихає ірландське тріо католицьких священиків «The Priests». Їх музика не лише гарна, вона зроблена на професійному рівні. Я щось таке теж хотів би зробити. Зрештою, на нашому диску є кілька класичних пісень, які ми співаємо на різні голоси або акапелла. Цю тему можна було б розвинути в окремому проекті, але поки що я навчаюсь у Любліні, і найбільше мені треба думати про докторат.
– Яким накладом вийшов перший диск гурту «Іхтис» і де його можна придбати?
Перший наклад – півтори тисячі, але буде другий і третій. Наразі більша частина дисків знаходиться у Вищій Духовній семінарії у м. Городок. Їх можна придбати через знайомих семінаристів. Також цей альбом буде продаватися на великих заходах, як День Молоді, та на відпустових урочистостях у санктуаріях.
– Дякую за розмову.
Довідка CREDO
«Іхтис» (Ίχθyς) – з грецької мови перекладається як «риба». Це стародавній християнський символ, який сягає перших століть після Різдва Христового. Літери, з яких складається грецьке слово «Іхтис» є першими літерами стародавнього сповідування віри: «Ἰησοὺς Χριστὸς Θεoὺ ῾Υιὸς Σωτήρ» – «Ісус Христос Син Божий Спаситель».
Фрагменти пісень гурту «Іхтис»
Стосунки
Ми співаємо Тобі
фінансово.
Щиро дякуємо!
