Свою недільну проповідь Папа Франциск присвятив роздумам про те, чим сповнення заповідей відрізняється від формального їх дотримування.
«Не думайте, що я прийшов скасувати Закон або Пророків. Я не прийшов скасувати, але сповнити», — каже Ісус до своїх учнів.
Промовляючи у неділю, 12 лютого 2023 р., до паломників, які опівдні зібралися на площі св.Петра у Ватикані на молитву «Ангел Господній», Папа Франциск зауважив, що «сповнити» — це ключове слово для того, щоби збагнути Ісуса та Його послання. Але що це означає?
Про це пише Vatican News.
Що не є сповненням?
Святіший Отець указав на те, що Ісус починає своє пояснення з того, що говорить про речі, які не є сповненням. Наприклад, якщо Писання каже: «Не убий», то для Ісуса цього недостатньо, якщо пізніше за допомогою слів завдаються рани ближнім. Не вистачить «не чинити перелюбу», якщо пізніше любов забруднена дволикістю та фальшем. І якщо в Писанні сказано: «Не будеш клястися неправдиво», то цього недостатньо, якщо пізніше діяти лицемірно…
Першість Божої любові
Із метою дати конкретний приклад, Ісус зупиняється на обряді принесення дарів. Жертвоприношення Богові, що було подякою за безкорисливість Його дарів, нагадав Папа, було важливим обрядом, який заборонено переривати, хіба що з дуже поважних причин. А Ісус сказав, що коли є якесь непорозуміння з ближнім, то потрібно відкласти принесення дару й піти помиритися, і «лише тоді обряд є сповненим».
«Послання є чітким: Бог перший нас любить, безкорисливо, роблячи перший крок назустріч нам без нашої на це заслуги; і ми не можемо відзначувати Його любов, не зробивши, своєю чергою, перший крок для того, щоби примиритися з тим, хто нас поранив», — сказав Святіший Отець, зауваживши, що лише тоді є сповнення в Божих очах, без цього йтиметься лише про зовнішнє, чисто обрядове дотримання приписів, що є марним. Тобто, «релігійні норми потрібні, вони корисні», але вони є «лише початком»: для сповнення потрібно сягнути далі букви та жити їхнім сенсом. «Заповіді, даровані нам Богом, не можна зачинити в задушливих сейфах формального дотримання, бо тоді залишатимемося в зовнішній і відірваній релігійності, слугами “бога-пана”, а не дітьми Бога Отця», — додав він.
До можливого максимуму
Як зазначив Наступник святого Петра, також і сьогодні ми можемо почути: «Я не вбив, не вкрав, нікого не скривдив». Мовляв, зі мною все гаразд. Але це і є формальним дотриманням, що «вдовольняється необхідним мінімумом», у той час як «Ісус заохочує до можливого максимуму». «Бог не міркує згідно з обрахунками й таблицями, Він любить нас як закоханий: не по-мінімуму, а максимально!» — наголосив Святіший Отець, підкреслюючи, що справжня любов ніколи не є «лише до певної міри», але завжди прямує далі. Господь засвідчив це, «віддавши життя на хресті та простивши своїм убивцям», а нам доручив заповідь «любити одні одних так, як Він нас полюбив». І саме це є «любов’ю, яка приносить сповнення законові, вірі та життю».
Тож Папа заохотив слухачів відповісти на запитання, як переживаємо віру. Чи вона є для нас «питанням обрахунків і формалізму», чи «історією любові з Богом»? Чи ми лише вдовольняємося тим, щоб не чинити зла, а чи стараємося зростати в любові до Бога та до ближніх? І чи звіряємося час від часу із великою заповіддю Ісуса, запитуючи себе, чи люблю ближнього так, як Він любить мене, адже «ми буваємо негнучкими, коли судимо інших, забуваючи бути милосердними, як Бог є милосердним з нами». «Нехай же Пресвята Марія, яка досконало зберігала Боже слово, допоможе нам надати сповнення нашій вірі та нашій любові», — побажав Святіший Отець.
фінансово.
Щиро дякуємо!
