Питання: Чому після молитви чи адорації буває важко? Як відновлюватись у такому разі?
На запитання відповідає о. Микола Бистрицький, керівник Душпастирства молоді Кам’янець-Подільської дієцезії.
Людина —це поєднання кількох світів, які дуже тісно між собою пов’язані. Один із них — це світ духовний. Ми можемо вводити в нього різні речі. Наприклад, коли людина починає слухати музику, яка не несе жодного доброго сенсу, не служить відпочинкові, не заспокоює, не надихає до високого, а навпаки, підштовхує до агресії, возвеличує якісь аморальні речі тощо, — то вона наповнює цим свій духовний світ. Натомість якщо людина слухає музику, яка спонукає її до добрих діл, — вона наповнюється позитивними речами. Ми цього не помічаємо, тому що це довгий процес; але або одне, або друге нас насичує і наповнює.
Так само, коли ми збираємося на адорації: це само по собі добре. Натомість коли хтось пішов до ворожки, то це теж стосується духовного світу. Він впускає у свій духовний простір когось, хто робить вигляд, ніби знає твоє майбутнє і готовий тобі його розкрити. Причому ще й за гроші.
Якщо ви використовуєте якісь магічні засоби, речі, практики, не дбаєте про свій духовний світ, — то виходити з цього дуже важко, і робити це доведеться довго і систематично. Натомість якщо це духовні речі, пов’язані з Богом, який є любов’ю, який об’являється нам у Пресвятій Трійці, то вони наповнюватимуть наш духовний світ добром і відновлюватимуть нас, спонукатимуть до чогось більшого, прекрасного. Після таких заходів відновлюватися не буде потреби.
Якщо ви сиділи на адорації й у вас, приміром, затекла нога чи бракувало свіжого повітря тощо, то треба просто ногу розходити або поміняти позу чи подихати свіжим повітрям.
Натомість, якщо ми переживаємо справді щось глибоке в Богові, то воно спонукає до доброго. Навіть якщо це важкі речі, яких я не хочу приймати, наприклад — правду про себе, що я алкоголік. У такому разі може бути важко після адорації. Бо я не хочу бути алкоголіком. Я хочу випити пива, але розумію, що мені треба зупинитися і більше цього не робити. Це може засмучувати, пригнічувати, може бути великим викликом у житті. Але при цьому, завдяки моїм старанням і Божій благодаті, у моєму серці зберігатиметься світло, яке показуватиме, що такий мій вибір — добрий.
На запитання молоді о. Микола Бистрицький відповідав під час Дієцезіяльного дня молитви. Повністю відео дивіться тут.
Читайте також:
Чи хотіли би священники не відчувати сексуальності?
Що робити, коли зраджує чоловік?
Чи нормально всім усміхатися, коли в душі втома і злість?