Святий Бруно Кельнський, він же — Бруно Картузіанець, був засновником одного з найнезвичайніших чернечих орденів Католицької Церкви, хоча у центрі його духовності стоїть така, здавалося би, звичайна річ як тиша.
«Поки крутиться світ, хрест стоїть», говорить девіз ордену картузіанців (картезіанців), ордену мовчальників, який народився в ХІ столітті у Французьких Альпах поблизу містечка Шартрез. Прикладом цього є життя братів самої Великої Шартрези — першого і головного монастиря ордену: світські уряди двічі закривали його (у роки французької революції і у 1903 році), ченців переслідували і відправляли у вигнання, однак з плином часу життя знову поверталося у Шартрезу.
Минула майже тисяча років, світ крутиться все швидше й швидше — так, що ми не завжди встигаємо навіть встежити за його божевільним рухом. Але там, у тиші гір, довкола яких навіть автомобілям заборонено сигналити, щоб не порушувати священну тишу, досі живуть, моляться і працюють мовчальники у білих габітах. Як свідчив хтось із очевидців, їхні очі, незалежно від справжнього кольору, здаються блакитними — так, ніби живучи тут, на землі, брати святого Бруно вже доторкнулися до неба.
Святий Бруно і сьогодні нагадує нам, що віссю цього світу — як би сам світ цьому не опирався — є хрест. Він продовжує стояти — і стоятиме до кінця часів.
Ось слова мудрості великого апостола тиші, які нам варто взяти до уваги — особливо тоді, коли ми почуваємося геть виснаженими галасом і шаленим темпом світу довкола нас.
1.«Диявол може спокушати праведних, але він не знатиме у них спокою; він зазнає глибокого потрясіння, буде прикро вражений і, зрештою, вигнаний — їхніми молитвами, їхніми сльозами покаяння, їхньою милостинею та подібними добрими справами».
2.«У самоті й тиші пустелі за їхнє старанне змагання Бог дає своїм чемпіонам ту винагороду, якої вони бажають: мир, якого не знає світ, і радість у Святому Дусі».
3.«Якщо тятиву лука надто довго тримати натягнутою, вона провисає і стає непридатною для своєї мети».
4.«Жоден вчинок не може бути благодійним, якщо він несправедливий».
5.«Радійте, мої найдорожчі брати, бо ви благословенні і зі щедрої руки обдаровані Божою благодаттю.
Радійте, бо ви уникли різних небезпек і кораблетрощ бурхливого світу.
Радійте, бо ви досягли тихої та безпечної стоянки у цій таємній гавані.
Багато хто хоче зайти в цей порт, і багато хто докладає для цього величезних зусиль, але не досягає мети; а багато хто, діставшись сюди, був вигнаний, бо цей дар не був даний йому згори».
6.«Коли ви триваєте у справжньому послуху з розважливістю та ентузіазмом, то починаєте розуміти, що мудро обрали найбільш приємний і життєдайний плід Божественного Писання».
7.«Атмосфера самотності, відсутність будь-якого тривожного шуму, світських бажань і образів, тиха і спокійна концентрація розуму на Богові, якій сприяють молитва і неквапне читання, зливаються у цей спокій — відпочинок душі у Господі. Цей простий і радісний відпочинок, сповнений Богом, спонукає монаха до відчуття краси вічного життя».