Папа до дипломатичного корпусу: цивільні жертви — не «побічні збитки»

У традиційній на початку року промові до дипломатичного корпусу, Папа Франциск згадав про трагедії, які знекровлюють різні частини світу.

Святіший Отець наголосив, що шлях до миру пролягає через пошанування прав людини, першим із яких є право до життя, через суспільно-політичний і міжрелігійний діалог та через інвестиції в освіту. Він також застеріг перед ідеологічними колонізаціями, вказуючи на небезпеку гендерної ідеології, і наголосив на необхідності етики в розвитку технологій, повідомляє Vatican News.

«Є слово, яке по-особливому звучить у два головні християнські свята. Ми чуємо його в пісні ангелів, які сповіщають уночі про народження Спасителя, і чуємо його голосом воскреслого Ісуса: ним є слово “мир”. Це насамперед Божий дар: саме Він залишає нам свій мир (пор. Йн 14,27); але, водночас, це і наша відповідальність: “Блаженні миротворці” (Мт 5,9)». Так сказав Папа Франциск, відкриваючи підбиття підсумків року в міжнародній панорамі на зустрічі з дипломатичним корпусом, акредитованим при Святому Престолі.

Розвиток дипломатичних стосунків Святого Престолу

У понеділок 8 січня 2024 р. Франциск провів традиційну для початку року зустріч із представниками країн та міжнародних організацій, з якими Святий Престол підтримує стосунки. Насамперед Папа представив актуальний стан цих стосунків, зазначивши, що протягом минулого року «дипломатична родина» розширилася завдяки встановленню двосторонніх стосунків на рівні посольства й нунціатури із Султанатом Оман. Святіший Отець згадав про піднесення на вищий рівень стосунків із В’єтнамом, ратифікацію додаткової угоди з Казахстаном і деякі річниці, що відзначалися минулого року.

«Порив до глибокого оновлення» вичерпаний

Присвятивши роздуми слову «мир», Глава Церкви насамперед нагадав, що «завдання Святого Престолу в лоні міжнародної спільноти — бути пророчим голосом і закликом до сумління». Він навів слова папи Пія ХІІ, з якими той звернувся через радіо до народів світу в надвечір’я Різдва 1944 року, коли вже понад п’ять років тривала Друга світова війна. Папа Пачеллі вказував на «дедалі чіткішу і твердішу волю: зробити цю світову війну, це всесвітнє потрясіння, точкою, з якої почнеться нова ера глибокого оновлення». За словами Франциска, через 80 років здається, що цей порив до «глибокого оновлення» вичерпався й світом ширяться конфлікти, які поступово перетворюють так звану «фрагментарну третю світову» у справжній глобальний конфлікт.

Кровоточиві рани світу

«Я не можу тут не висловити стурбованість тим, що відбувається в Ізраїлі та Палестині», — сказав Святіший Отець, переходячи до аналізу ситуації в світі. Всі були шоковані терористичним нападом 7 жовтня 2023 р., під час якого «були поранені, катовані та в жорстокий спосіб убиті численні невинні, а чимало були захоплені як заручники».

«Повторюю своє засудження цього вчинку і всіх форм тероризму та екстремізму: це не вирішує проблеми між народами, а навпаки, ускладнює їх, завдаючи страждань усім. Фактично, це спровокувало потужну воєнну відповідь Ізраїлю в Газі, яка призвела до загибелі десятків тисяч палестинців, переважно цивільних, у тому числі багатьох дітей, підлітків та молоді, і створила дуже складу гуманітарну ситуацію з немислимими стражданнями», — сказав Франциск. Він повторив заклик до припинення вогню на всіх фронтах та до звільнення заручників, як також до надання гуманітарної допомоги та до належного захисту лікарень, шкіл і культових споруд. Папа закликав міжнародну спільноту рішуче прямувати до розв’язання кризи шляхом формули «двох держав» і спеціального міжнародно гарантованого статусу для Єрусалима.

Як зазначив далі Глава Католицької Церкви, ці події ще більше дестабілізували й без того делікатну ситуацію в регіоні. Він скерував думку до сирійського народу, що «живе в ситуації економічної та політичної нестабільності». З цього випливає заклик «розпочати конструктивний і серйозний діалог та шукати нові рішення, щоб сирійський народ більше не страждав від міжнародних санкцій».

Папа також скерував думку до Лівану, побажавши, щоб там було подолано інституційну стагнацію. Святіший Отець привернув увагу міжнародної спільноти до ситуації в М’янмі, закликаючи «докладати всіх зусиль, щоб дати надію цій землі», не забуваючи про гуманітарну трагедію народу рохінджа.

«На жаль, після майже двох років широкомасштабної війни російської федерації проти України, такий жаданий мир все ще не знайшов свого місця в умах і серцях, незважаючи на численні жертви і величезні руйнування. Не можна допустити, щоб конфлікт, який дедалі більше поглиблюється на шкоду мільйонам людей, тривав і надалі; необхідно покласти край цій трагедії шляхом переговорів, дотримуючись норм міжнародного права», — наголосив Папа. Далі він висловив занепокоєння напруженою ситуацією на Південному Кавказі та закликав дійти до підписання між Вірменією та Азербайджаном мирного договору, а також знайти вирішення для гуманітарної трагедії біженців.

Скеровуючи погляд на Африку, Святіший Отець нагадав про страждання мільйонів людей у Субсахарській частині континенту, викликані міжнародним тероризмом, складними суспільно-політичними ситуаціями, військовими переворотами та кліматичними змінами. Він закликав до серйозних зусиль з боку всіх учасників виконання Преторійської угоди, що поклала край бойовим діям у Тіґраї в Ефіопії, і до зусиль на підтримку діалогу, миру і стабільності між країнами Африканського рогу. Святіший Отець згадав про громадянську війну в Судані, про становище біженців у Камеруні, Мозамбіку, ДР Конго і Південному Судані.

«Хоча в Америці немає відкритих війн, між деякими країнами є сильна напруженість, наприклад, між Венесуелою і Ґаяною, в той час як в інших, таких як Перу, ми спостерігаємо явища поляризації, які підривають соціальну гармонію і послаблюють демократичні інститути», — вів далі Папа, виокремивши також ситуацію в Нікараґуа, де криза несе «болючі наслідки для всього суспільства, особливо для Католицької Церкви». «Святий Престол, — сказав він, — не перестає закликати до шанобливого дипломатичного діалогу на благо католиків і всього населення».

Цивільні жертви — не «побічна шкода»

Святіший Отець наголосив, що за описаною вище картиною стоять «мільйони людей — чоловіків, жінок, батьків, матерів, дітей, — чиї обличчя нам здебільшого невідомі і про яких ми часто забуваємо». Сучасні війни «вже не ведуться на чітко визначених полях бою ані стосуються виключно солдатів».

«В умовах, коли розмежування між воєнними й цивільними цілями, здається, більше не функціонує, — немає жодного конфлікту, який би так чи інакше не зачіпав без розбору цивільне населення. Події в Україні та Газі є наочним доказом цього», — сказав Папа. Він нагадав, що «порушення міжнародного гуманітарного права — це воєнні злочини», які потрібно не лише виявляти, але запобігати їм.

«Тому необхідні більші зусилля міжнародної спільноти для захисту та імплементації гуманітарного права, яке, здається, є єдиним способом захистити людську гідність у ситуаціях воєнного конфлікту», — наголосив Франциск. І підкреслив, що також коли йдеться про законну самооборону, «необхідно дотримуватися пропорційного застосування сили».

«Можливо, ми не усвідомлюємо, що жертви серед цивільного населення — це не “побічні збитки”. Це чоловіки й жінки з іменами та прізвищами, які втрачають своє життя. Це діти, які осиротіли і позбавлені майбутнього. Це люди, які страждають від голоду, спраги й холоду, або ж покалічені силою сучасних озброєнь», — нагадав Святіший Отець.

Необхідність глобального роззброєння

З іншого боку, як зауважив Наступник св. Петра, війни можуть тривати завдяки наявності зброї. Тому потрібно впроваджувати політику роззброєння, бо думати, що зброя має стримувальну цінність, — це ілюзія. «Скоріше навпаки: доступність зброї заохочує її використання і збільшує її виробництво», — сказав він, додаючи, що зброя також забирає ресурси, які можна би використати на порятунок життів — наприклад, на створення Всесвітнього фонду для викорінення голоду.

«Серед загроз, створених такими знаряддями смерті, я не можу не згадати загрозу, викликану ядерними арсеналами та розробкою дедалі витонченіших і руйнівніших засобів», — сказав Папа, знову наголосивши на неморальності виробництва і зберігання ядерної зброї.

Викорінювати причини конфліктів

Для досягнення миру замало усувати засоби ведення війни, але потрібно «викорінювати причини війн», де першою є голод, який вражає різні регіони землі, в той час як в інших продовольство марнується. Ще однією причиною є експлуатація природних ресурсів, природні та екологічні катастрофи. Звісно, є явища, яких людина не може контролювати, як землетруси. Але є такі, що пов’язані з недбалістю людини, яка поглиблює кліматичну кризу. В цьому контексті Папа назвав «підбадьорливим кроком» підписання заключного документа COP28 у Дубаї.

«Війни, бідність, зловживання нашим спільним домом і безперервна експлуатація його ресурсів, що лежать в основі стихійних лих, також є причинами, які змушують тисячі людей залишати свої землі в пошуках мирного і безпечного майбутнього», — сказав далі Святіший Отець, згадавши про різні прояви міграційної кризи. Він закликав до солідарності з мігрантами, зазначаючи: це не применшує того факту, що міграція повинна бути врегульованою, щоби «приймати, підтримувати, супроводжувати та інтегрувати» мігрантів.

«З іншого боку, слід пам’ятати про право залишатися на батьківщині і, відповідно, про необхідність створення умов для його ефективного здійснення», — наголосив Франциск, підкреслюючи, що перед обличчям цих викликів «жодна країна не повинна бути залишена наодинці».

Пошана до життя — шлях миру

Глава Церкви зазначив, що «шлях миру вимагає пошани до життя, до кожного життя, починаючи від зачатого в лоні матері», якого також не можна перетворювати в предмет торгу. «Щодо цього вважаю ганебною практику так званого сурогатного материнства, яка серйозно зневажає гідність жінки і дитини», — сказав він, зауваживши, що ця ситуація експлуатує важке матеріальне становище матері. «Дитина — це завжди дар, вона ніколи не повинна бути предметом контракту», — додав Папа, з гіркотою констатуючи, що у світі, особливо на Заході, «поширюється культура смерті, яка в ім’я вдаваної милості відкидає як непотріб дітей, похилих віком і хворих».

Ідеологічна колонізація — загроза правам

Далі Святіший Отець присвятив кілька думок тому, що шлях миру вимагає пошани до прав людини, «згідно з простим і чітким формулюванням, яке міститься в Загальний декларації прав людини». «Йдеться про раціонально очевидні та загальноприйняті принципи. На жаль, спроби протягом останніх десятиліть запровадити нові права, які не повністю відповідають початково визначеним і не завжди прийнятні, призвели до ідеологічної колонізації, серед якої центральну роль відіграє теорія гендеру, надзвичайно небезпечна, оскільки стирає відмінності, стараючись зробити всіх однаковими». Папа підкреслив, що ідеологічна колонізація не сприяє будуванню миру, а викликає поділи між країнами.

Перезапустити діалог та міжнародні організації

За словами Папи, «душею міжнародної спільноти» повинен стати, натомість, діалог. Ми є свідками ослаблення структур багатосторонньої дипломатії. «Органи, створені для зміцнення безпеки, миру і співробітництва, більше не можуть об’єднати всіх своїх членів за одним столом», — сказав Глава Церкви. Ефективні досі структури, зосереджені на спільному благу й технічних питаннях, «ризикують бути паралізованими через ідеологічну поляризацію та маніпуляції з боку окремих держав».

«Для того, щоб відновити спільні зусилля на служінні мирові, ми повинні відновити коріння, дух і цінності, які породили ці організації, беручи до уваги змінений контекст і не забуваючи про тих, хто не почувається належно представленим у структурах міжнародних організацій», — сказав він.

Вибори — фундаментальний момент у житті країни

Далі Святіший Отець вказав на те, що шлях миру пролягає через «політичний і суспільний діалог», який є підґрунтям громадського співіснування. В цьому контексті він згадав про те, що цього року в багатьох країнах відбудуться вибори. «Вибори є фундаментальним моментом у житті країни, оскільки вони дають змогу всім громадянам відповідально обирати своїх керівників». Папа назвав важливим, щоб громадяни, «особливо молоді покоління», почувалися відповідальними за внесок у будування спільного блага через «вільну та свідому участь у голосуванні». З іншого боку, «політику слід завжди сприймати не як привласнення влади, а як “найвищу форму милосердної любові”, тобто служіння ближньому в лоні місцевої та національної спільнот».

Боротися з антисемітизмом і переслідуванням християн

Шлях миру проходить також через міжрелігійний діалог, який передусім «вимагає захисту релігійної свободи та пошани до меншин». Тому «боляче констатувати», як зростає кількість країн, що впроваджують системи контролю за релігійною свободою за допомогою сучасних технологій. Також є ситуації, що загрожують винищенням релігійних меншин через тероризм, обмеження та утиски.

«Особливе занепокоєння викликає збільшення актів антисемітизму, що сталися в останні місяці; і я ще раз хотів би повторити, що це зло повинно бути викорінене з суспільства, особливо через виховання в дусі братерства і прийняття іншого», — сказав Святіший Отець. Не менше його непокоїть «зростання переслідування та дискримінації християн, особливо протягом останніх десяти років». «Вона нерідко проявляється, хоч і не в жорстокий, але суспільно відчутний спосіб, у вигляді повільної маргіналізації та виключення з політичного і суспільного життя, а також із певних професій, що відбувається навіть на традиційно християнських землях», — додав він.

Інвестиція в майбутнє через освіту

Врешті, Папа наголосив, що шлях миру пролягає через освіту, яка є «інвестицією в майбутнє та в молоді покоління». Згадуючи про зустріч із мільйоном юнаків і дівчат під час СДМ в Португалії, він зазначив, що «їхня присутність була величною піснею миру і свідченням того, що єдність вища за конфлікт і що можливо розвивати сопричастя у відмінностях».

У наш час до освітнього виклику належить також «моральне використання новітніх технологій», які з легкістю можуть стати засобами поділів, поширення неправдивих новин, але також — зустрічі й взаємообміну.

Технології на служінні людині

«Важливо, щоб технологічний розвиток відбувався етично і відповідально, зберігаючи центральне місце за людською особистістю, внесок якої не може і ніколи не буде замінений алгоритмом або машиною», — вів далі Франциск. Він вказав на необхідність уважного аналізу на всіх рівнях, щоб «розвиток штучного інтелекту залишався на служінні людині, сприяючи, а не перешкоджаючи — особливо серед молоді — міжособистісним стосункам, здоровому духові братерства і критичному мисленню, здатному до розпізнання».

Папа відзначив важливість запланованих на цей рік двох конференції Всесвітньої організації інтелектуальної власності. «Для Святого Престолу інтелектуальна власність є в своїй основі орієнтованою на сприяння загальному благу і не може бути вільною від етичних обмежень, що призводять до ситуацій несправедливості та неправомірної експлуатації, — сказав він. — Особливу увагу слід також приділяти захисту генетичної спадщини людини, запобігаючи практикам, що суперечать людській гідності, таким як патентування людського біологічного матеріалу та клонування людей».

Назустріч Ювілею

Підсумовуючи, Святіший Отець присвятив кілька слів тому, що протягом цього року Церква готується до Ювілею, який розпочнеться під час Різдва. «Можливо, сьогодні ми більше, ніж будь-коли, потребуємо Ювілейного року. Перед лицем стількох страждань, які викликають відчай не лише в людей, яких вони безпосередньо зачіпають, але й у всіх наших суспільствах; перед лицем нашої молоді, яка замість того, щоби мріяти про краще майбутнє, часто відчуває безсилля і розчарування; перед лицем темряви цього світу, яка, здається, поширюється, а не відступає — Ювілей є проголошенням того, що Бог ніколи не залишає свій народ і завжди тримає відчиненими двері свого Царства», — сказав Франциск. І нагадав, що в юдейсько-християнській традиції ювілей — це період благодаті й справедливості, примирення, яке долає несправедливість.