Моніка Петралія у 20 років впала в кому. Лікарі сказали, що вона не виживе, а навіть якщо так, то залишиться у вегетативному стані. Однак дівчина не лише опритомніла, але й отримала непересічний досвід…
Свою дивовижну історію Моніка Петралія розповіла 2013 року, бувши гостею на TV 2000 у програмі Габлріели Факондо.
Ніби вечір як вечір, однак…
Був спокійний суботній вечір, який нібито нічим не відрізнявся від попередніх. Моніка пішла з друзями у піцерію, в містечку поблизу Феррари. Як завжди, замовила собі піцу з шинкою і грибами. Однак потім усе пішло не так, як зазвичай.
Через три години з Монікою почало діятися щось недобре. В неї почалися проблеми з диханням — вона почала задихатися, вся посиніла. Дівчина була перелякана, бо босі у неї не було ніяких алергічних реакцій, а тим більше таких сильних!
Друзі, з якими вона проводила вечір, одразу ж відвезли її у відділення швидкої допомоги. Щоб дістатися лікарні, треба було проїхати 30 миль (майже 50 кілометрів). Коли вони дісталися на місце, лікарі були дезорієнтовані, однак досить швидко виявилося, що причиною такої різкої реакції організму Моніки стали… помідори.
Смерть або вегетативний стан
«Я впала в кому. Була в такому стані, що не мала жодного шансу з неї вийти. Лікарі сказали, що навіть якщо я виживу, то до кінця життя залишуся ‘овочем’», — згадує Моніка.
Протягом трьох днів, поки дівчина була в комі, їй було дано отримати незвичайний досвід.
«Я була мертва, але бачила і чула все, що казали лікарі. Я чула, як один із них запропонував: ‘Вимкни апарат’, а другий протестував, прагнучи підтримувати моє життя», — розповідала вона потім перед телекамерами. Але це ще не все. За якусь мить Моніка побачила перед собою тунель світла. Також вона відчувала, що покидає своє тіло. Згори дивилася на лікарів, які старалися її рятувати. Не відчувала страху ані болю.
Зустріч у тунелі світла
Сліпуче світло супроводжувалося відчуттям незвичайного спокою і гарного самопочуття. Ніколи раніше дівчина не почувалася так добре!
«Я бачила вражаючі кольори, чула чудесні мелодії (…), а все це зворушувало більше за навіть найкращий захід сонця тут, на землі. Я не відчувала болю і не відчувала, що мене оцінюють… Довкола я бачила прекрасних людей, одягнених як зазвичай, вони мене вітали і усміхалися до мене». Серед цих людей Моніка впізнала святого Падре Піо та папу Йоана Павла ІІ.
Всупереч прогнозам
Коли лікарі сказали сім’ї Моніки, що не дають шансів на її видужання — сестра дівчини, яка у залі очікування довго молилася за Моніку, попросила Богородицю, щоб її сестра ще змогла трохи пожити тут, на землі.
Дослівно через хвилину дівчина — всупереч сказаному лікарями — вийшла з коми. Навіть більше: після цього всього у неї не виявилося жодних незворотних змін.
До повного здоров’я Моніка поверталася протягом 40 днів, протягом яких відчула сильне прагнення підтримувати хворих. Тепер, після довгих років, вона каже, що через досвід коми Господь Бог хотів їй показати шлях, яким вона має іти. Моніка мала враження, що Ісус повернув її до життя саме для того, щоб вона служила потребуючим.
Відповідь від Йоана Павла ІІ
Відтоді Моніка Петралія — вже як медсестра — опікувалася хворими у тому відділенні, куди сама була госпіталізована. Вона піклувалася про хворих, підтримувала і надихала кожного, хто цього потребував.
Незабаром після видужання, із серцем, сповненим вдячності, Моніка вирішила написати листа до тодішнього папи, Йоана Павла ІІ. Вона не сподівалася на відповідь. Тим більшою була її радість і здивування, коли вона отримала Апостольське благословення від Святішого Отця. То був цінний, незабутній подарунок.
«Я б хотіла, щоби Святий Дух завжди давав мені усмішку й сили, щоб могти говорити людям (…), які опинилися в ситуації, гіршій за мою, щоб вони не боялися цього земного життя, бо воно тільки тимчасове, а нашою остаточною метою є спасіння».
Переклад CREDO за: Сильвія Лукетті, Aleteia