Польський священник о. Лешек Крижа очолює при Польській єпископській конференції структуру, яка допомагає Церкві на сході.
Він розповів для Vatican News про чергову поїздку в Україну, під час якої відвідував Харківщину.
«Ми не можемо війну в Україні “відкласти десь на полицю” і сказати, що становище народу цієї країни нас не стосується», — каже о. Лешек Крижа. Від початку повномасштабної війни він був в Україні 22 рази, особисто привозячи гуманітарну та матеріальну допомогу. «Люди, яких я зустрічаю, дуже вдячні. Вони також завжди просять, щоб про них не забували. Це й наша війна, і вона далі повинна нас хвилювати», — підкреслює керівник Групи допомоги Церкві на Сході при Польській конференції єпископату.
Метою його першої в новому році поїздки були Харків і навколишні села, які лежать всього за 5 км від російського кордону. Великою проблемою в цьому регіоні є заміновані поля. «Незважаючи на це, люди повертаються до своїх звільнених домівок і хочуть жити нормально. Приємно те, що вони не просто просять про допомогу, а хочуть самі заробляти собі на життя», — каже о. Крижа. Завдяки допомозі з Польщі в селі між Харковом та Ізюмом нещодавно відкрили швейну майстерню, яка дає роботу кільком місцевим жінкам.
«До війни там жило 800 людей, зараз повернулося 200. Досить багато будинків повністю зруйновані, згоріли, але люди намагаються якось жити серед цього всього», — розповідає священник. Тамтешні жінки вирішили вийти з дому і не просто чекати на благодійну допомогу, а самі щось робити, і відкрили швейну майстерню в одному з покинутих будинків, купівля якого незабаром буде завершена. «Нам вдалося дістати швейні машинки, тканину, нитки, все, що потрібно для нормальної роботи. Шиють постільну білизну, шиють куртки. Все залежить від того, який попит на конкретний момент. Ми приїхали подивитися, як це все виглядає на місці. По‑друге, звісно, — щоби привезти чергову партію допомоги і подивитися, які перспективи на майбутнє», — зазначає очільник Групи допомоги Церкві на Сході.
Отець Крижа зауважує, що від початку війни діяльність очолюваної ним команди була зосереджена на допомозі дітям та людям похилого віку. Цього разу для наймолодших вдалося привезти посилки, приготовані їхніми ровесниками з Італії. Це стало можливим завдяки зусиллям о. Луки Бовіо, який є секретарем Папських місійних організацій в Польщі й від самого початку активно долучився до допомоги Україні, яка потерпає від війни.
«Ми пережили прекрасні моменти, діти були зворушені; а найпрекраснішим було те, що вони відразу ж написали листи своїм італійським ровесникам, дякуючи за отримані подарунки», — розповідає священник. «Це була прекрасна зустріч і величезна несподіванка для всіх, адже ніхто не знав, що було в посилках, які ми привезли. Ми були присутні на зустрічі спочатку в дитячому садку при катедральній парафії, а потім у сестер-оріоністок. Була велика радість, коли діти почали відкривати пакунки».
У посилках були солодощі, зошити, олівці, кольорова крейда та інші милі дрібнички. До кожної посилки був доданий лист від дитини, яка її дарувала. «Українські діти були в захваті від цього, вони просили, щоб їм одразу ж переклали написане. У цих листах були переважно запевнення, що італійські діти пам’ятають про українських дітей, яким зараз важко; їм шкода, що вони не можуть нормально ходити до школи, не можуть гратися так, як діти в Італії. Вони також написали, що сподіваються: цей маленький подарунок з Італії стане для них підтвердженням того, що вони не самі, що є хтось, хто про них пам’ятає і молиться за них, підтримує їх», — розповідає о. Крижа. Священник відзначив неймовірну спонтанну реакцію українських дітей: «Вони вирішили не просто взяти ці посилки і порадіти їм, а сказали: “Тепер ми напишемо листи цим дітям, які прислали нам подарунки”. І того ж дня кожен написав листа тій дитині, від якої отримав цю передачу. Це було дуже приємно, красиво. Дуже багато таких емоцій було під час цієї подорожі», — зазначає священник.
Зараз у центрі уваги Групи допомоги Церкві на Сході — як допомогти українцям пережити зиму. Йдеться про буржуйки, теплий одяг, харчі й медикаменти, які переважно потрапляють до людей похилого віку та самотніх. Однак о. Крижа думає на перспективу і вже тепер планує, як допомагати людям, що повертатимуться до своїх домівок, знаходити роботу, або як забезпечити наймолодшим трохи безтурботного відпочинку.
«Дати можливість наймолодшим виїхати на деякий час із дому в іншу місцевість — це піклування про їхню психіку і порятунок їхнього дитинства, яке нищить війна», — вважає священник. Він додає, що координує проєкти для дітей із місцевим відділення «Карітас-Спес».
«За допомогою волонтерів ми намагатимемося дійти навіть до поодиноких дітей, які часто живуть по віддалених селах, нерідко в напівзруйнованій хаті», — зазначає о. Крижа, визнаючи, що життя на Харківщині дуже складне. «Ми застали відносно спокійний час; але всі кажуть: ніхто не може гарантувати, що доживе до наступного дня», — розповідає керівник Групи допомоги Церкві на Сході, передаючи полякам від українців слова вдячності за навіть найменшу допомогу.
фінансово.
Щиро дякуємо!
