Останнім часом часто можна почути такі запитання: «Чому Бог допустив війну? Чому Він її не зупинить? Чому тисячі несправедливих смертей? Чому зло залишається непокараним?» Можливо, ви й самі їх ставили…
Отець Віктор Білоус, ректор Вищої духовної семінарії Святого Духа в Городку, доктор морального богослов’я, спробував відповісти на це болюче питання.
— Де шукати відповідей на ці вкрай важкі запитання? Також і нам, віруючим. А відповіді — в контексті вічного закону. Перш за все, треба пізнати, ким є Бог, ким є людина; що таке світ; за якими законами він існує; за якими законами створений; за якими законами створена людина; якими законами вона має керуватися, щоб нормально жити.
Якщо ми почнемо з цієї перспективи дошукуватися принципів регулювання усього Всесвіту, то відкриємо, що людина — це істота, яка керує світом. Бог їй це доручив. Він, створивши людину, сказав: «Наповнюйте землю, підпорядковуйте її собі». Отже, людина створена, щоб панувати над іншими творіннями, тобто панувати над світом. Святий Григорій Нисський у своїх працях каже, що Бог — Цар усієї Вселенної. Натомість людина є царем світу. Це дуже велика довіра Бога до людини. Людині належить право слушної автономії. Це вона на землі панує і вона фактично творить на землі те, що може.
Отже, якщо на землі є війна, то до кого запитання? До Бога чи до людини? Якщо є зло, ненависть, знищення, смерть, то людина завжди намагається перекинути відповідальність на Бога: «А де ж Він? Чому Він нічого не робить?» Натомість, чому в нас не виникає природної реакції спитати людину: «А де людина?» Пригадаймо, коли в Раю згрішили Адам і Єва й коли Бог прийшов із ними зустрітися, то запитав: «Адаме, де ти?» Бог питає людину. Фактично, це обурення, яке є в нас, — «Де Бог?!» — насправді є обуренням Бога стосовно того, що діється на землі. Тому ми маємо питати не так Бога, як насамперед людину: «Людино, чому ти допустила війну? Чому ти допустила тисячі несправедливих смертей? Чому не зупиниш війну? Чому зло залишається непокараним у суспільстві, яке ти твориш?»
Усвідомлення того, що Бог сотворив Всесвіт згідно з вічним законом, дозволяє відкрити певні принципи, форми поведінки людини у цьому Всесвіті, а також відкриває велику гідність людини: що вона є царем світу; що світ довірений їй; що Бог має велику довіру до людини, — й тепер від людини вимагається справедливого упорядкування світу, в якому вона живе.
У будь-якому разі, коли постають запитання «Де Бог? Чому Він допускає зло? Чому Він допускає великі злочини, які є в цьому світі?» — це Бог так промовляє до нас, щоб ми прокинулися й опам’яталися. Бо якщо війна не може пробудити совість людини, то що має трапитися, щоб людина прокинулася? Якщо немає того святого обурення на зло, що існує у Всесвіті, в нашому світі, який ми творимо, то що насправді може пробудити совість людини?
Тому, якщо виникають такі запитання, то їх треба скеровувати передусім до людини, до себе, до тих, хто є причиною цього зла.
Повністю відеозапис розмови з о. Віктором Білоусом дивіться тут.