Ватиканіст Андреа Ґальярдуччі, аналізуючи призначення Папою нових кардиналів на останньому консисторії, вказує на три виразні геополітичні моменти, що заслуговують на посилену увагу.
Останній консисторій, на якому Папа Франциск ввів у сан 21 нового кардинала, торкається чутливих моментів на геополітичній шахівниці.
Варто звернути увагу на три конкретні ситуації: відносини з Сербією, що своєю чергою стосується і відносин з Москвою; українське питання, про яке сигналізував Папа Франциск, і близькосхідний контекст.
Сербія
Вручення червоного капелюха архієпископу Белґрада Ладіславу Немету зміцнює позиції католицької ієрархії у Сербії, країні з переважно православним населенням. Призначення першого кардинала для Сербії може прокласти шлях до першої поїздки Папи Франциска у цю країну.
Поки що Папа уникав візиту до Сербії, головним чином через можливу напруженість із місцевою православною церквою. Одне з напружених питань стосувалося можливої канонізації хорватського кардинала Алоїзія Степінаца (1898–1960), якого православні вважають нацистським колабораціоністом. Щоб подолати розбіжності, Папа Франциск ствоив змішану комісію католицьких і православних експертів, яка збиралася між 2016 і 2017 роками і дійшла висновку, що розбіжності залишаються. Після цього Папа, повертаючись із поїздки до Болгарії та Македонії у 2019 році, закрив двері для цієї канонізації, нагадавши, що кардинал Степінац уже беатифікований.
Папа Франциск завжди наголошував на своїй пошані до Патріарха Сербської Православної Церкви Іринея. Іриней помер у 2020 році, його замінив Патріарх Порфірій; контакт між Святим Престолом і Сербією продовжився. Про ймовірний візит Папи у Сербію говорилося з 2014 року; протягом останніх років навіть говорили про вже створений комітет для цієї поїздки. У 2021 році Сербію відвідав архієпископ Пол Річард Ґаллагер, голова Секретаріату з міжнародних відносин Ватикану, а у 2024 році — кардинал П’єтро Паролін, Державний секретар Ватикану.
Архієпископ Немет обіймає посаду віцепрезидента Ради європейських єпископських конференцій (CCEE), яка об’єднує президентів єпископатів 33 європейських держав. Під час пленарного засідання CCEE у Белґраді у червні минулого року він організував зустріч членів Ради з Патріархом Порфірієм.
Окрім сигналу про зацікавленість у поїздці до Сербії, це призначення будує місток між Святим Престолом і Сербською православною церквою, що своєю чергою стане кроком назустріч Московському патріархату, який давно має тісні зв’язки з Сербською церквою.
У відносинах між державами нагальним залишається питання легітимності Косова. Святий Престол ніколи не визнавав Косово, колишню частину Югославії, хоча підтримує з ним добрі стосунки і призначив у Пріштіну апостольського делегата в особі Апостольського Нунція у Словенії. Косово нещодавно відкрило офіс зв’язку зі Святим Престолом у Римі. Це складна ситуація, оскільки Сербія ніколи не погоджувалася на офіційне визнання цієї країни.
Проте сербський інтерес є досить сильним, і вже ведуться розмови про екуменічні ініціативи в Римі чи Белґраді, щоби зміцнити дружбу та розглянути можливість першої поїздки Папи у Белґрад.
Іран
20 листопада минулого року Папа Франциск, зустрічаючи учасників XII Колоквіуму Дикастерію міжрелігійного діалогу з Центром міжрелігійного та міжкультурного діалогу Тегерана, заявив: «Доля Католицької Церкви в Ірані, “малої отари”, мені дуже близько до серця. І Церква не виступає проти уряду, ні, це неправда!»
Рішення Папи призначити кардиналом Домініка Жозефа Матьє, архієпископа Тегерансько-Ісфаганського, демонструє його зацікавленість в Ірані.
Святий Престол ставився до уряду Ірану як до співрозмовника з початку збройного конфлікту між Ізраїлем і Газою. 5 листопада 2023 року Папа Франциск провів телефонну розмову з президентом Аль-Раїсі, який згодом загинув у вертолітній катастрофі 19 травня 2024 року.
Сам президент прагнув зустрічі, і іранські заяви підкреслювали, що Іран завжди цінував заклики Папи Франциска до припинення вогню в Газі.
Перед телефонною розмовою між Папою та Аль-Раїсі 30 жовтня 2023 р. архієпископ Ґаллагер на прохання Ірану провів телефонну розмову зі своїм іранським колегою Аміром Абдоллахіаном. З цієї нагоди пресслужба Святого Престолу підкреслила, що «під час розмови архієпископ Ґаллагер висловив серйозну стурбованість Святого Престолу тим, що відбувається в Ізраїлі та Палестині, повторивши абсолютну необхідність уникати розширення конфлікту і досягти рішення про створення двох держав для стабільного та тривалого миру на Близькому Сході».
Кожне слово заяви було ретельно обдумане. Зокрема, посилання на дводержавне рішення підкреслювало, що Святий Престол ніколи не заперечуватиме існування держави Ізраїль.
Архієпископ Ґаллагер і Амір Аболлахіан зустрілися 25 вересня 2023 р. на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. З цього приводу Іран закликав Святий Престол утворити релігійний альянс проти профанації священних текстів.
Архієпископ Ґаллагер, зі свого боку, висловив вдячність за новий діалог у відносинах між Саудівською Аравією та Іраном. Загалом Святий Престол завжди позитивно ставився до розвитку відносин між країнами Близького Сходу, з прихильністю дивлячись на нормалізацію відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем і на так звану Авраамську угоду (Ізраїльсько-еміратський мирний договір).
Святий Престол також підтримав ядерну угоду з Іраном, яка, як він сподівався, стане моделлю для подібних угод на Близькому Сході. Коли президент Дональд Трамп вирішив відмовитися від угоди в 2018 році, Святий Престол висловив стурбованість потенційною нестабільністю у регіоні через дедалі більшу ізольованість Ірану.
Призначивши кардинала у Тегерані, Папа Франциск не лише простягає руку допомоги невеликій місцевій католицькій громаді, яка також переживає складні часи — наприклад, у 2021 році італійській монахині сестрі Джузеппіні Берті відмовили у поновленні візи після 26 років служіння у колонії для прокажених у Тебрізі. Папа також хоче продемонструвати присутність у регіоні, збалансовуючи сили з церковного погляду. Червоний капелюх у Тегерані — це противага червоному капелюху в Єрусалимі. У 2023 році Папа Франциск призначив кардиналом Латинського Патріарха Єрусалиму П’єрбаттісту Піццабаллу. Це призначення додало ваги посаді Патріарха, про що свідчить той факт, що уряди Латинського патріархату також відзначили його кардинальство.
Україна
Папа Римський Франциск завжди закликав до миру в Україні. Під час останнього консисторію він призначив кардиналом Миколу Бичка, єпарха свв. Петра і Павла у Мельбурні для українських греко-католиків в Австралії.
Вибір єпископа Бичка особливий. Папа Римський Франциск не захотів призначати кардиналом Верховного архієпископа УГКЦ Святослава Шевчука, хоча його попередник, Любомир Гузар, був кардиналом.
Папа Франциск добре знає архієпископа Шевчука. До того як стати главою Української греко-католицької церкви, він був єпархом у Буенос-Айресі. Архієпископ Шевчук, зі свого боку, завжди виявляв велику пошану до Папи, залишаючи за собою право на критику певних позицій Святішого Отця.
Це стосується не лише війни в Україні. Архієпископ Шевчук, наприклад, наголошував на деяких проблемах з текстом Гаванської декларації, підписаної у 2016 році Папою Римським Франциском і Московським Патріархом Кирилом, підкресливши, що у певних її місцях представлено лише російську точку зору.
З самого початку війни архієпископ Шевчук бував на передовій, спершу щоденно, а потім щомісячно звертався з посланнями до народу. Він, очевидно, легка мішень. Багато хто, зокрема російська сторона, звинувачують його у надмірному націоналізмі.
Папа Франциск не хоче дратувати Москву, тому підтримує з нею стосунки. Водночас він не бажає припиняти підтримку України. Тому він обрав єпарха Бичка, наймолодшого з кардиналів і лідера дуже нечисленної громади Української Греко-Католицької Церкви.
Простіше кажучи, Папа вибрав українського кардинала з периферій, щоби уникнути можливого конфлікту, який би виник у центрі.
Призначення кардиналом єпарха Бичка дозволяє Святому Престолу продовжувати добрі стосунки з Україною і водночас не піддаватися тиску Москви. Мінусом є те, що архієпископ Шевчук може втратити авторитет вдома не стільки з релігійної, скільки з політичної точки зору.
Буде цікаво спостерігати за тим, як розвиватимуться ці ситуації.
Переклад CREDO за: National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
