Алессандро Серенеллі — це чоловік, який вбив святу Марію Ґоретті при спробі її зґвалтування. Перед смертю дівчинка-мучениця пробачила свого вбивцю — і цим поставила його на шлях навернення.
Відразу після нападу на Марію Алессандро тимчасово ув’язнили у тюрмі в місті Неттуно, де стався злочин. Потім його перевели до в’язниці «Regina Coeli» в Ромето, і там же поставили перед судом.
Алессандро агресивно заперечував свою провину, але потім зламався перед лицем великої кількості свідчень. За італійськими законами він був неповнолітнім, тому його засудили всього на тридцять років каторжних робіт. Після оголошення вироку до в’язня прийшов священник, але Алессандро, втративши над собою контроль, кинувся на нього, немов звір, з розлюченим криком.
За наступні кілька років ув’язнення Серенеллі дійшов до відчаю. Він втратив апетит і перебував на межі нервового зриву. І ось однієї ночі вбита ним Марія навідалася до його камери, оточена лілеями, — квітами, що символізують чистоту, — і усміхнулася Алессандро. З цього моменту він відчув, як його серце наповнюється миром, і надалі він відбував своє покарання спокійно і терпляче.
Після виходу на свободу Алессандро став францисканцем-терціарієм та оселився в монастирі капуцинів, де працював садівником. Він знайшов у собі мужність зустрітися з матір’ю Марії і попросити у неї пробачення. Він прийшов разом із нею на Різдвяну Месу у парафіяльній церкві, де виступив перед враженою громадою, визнаючи свій гріх і просячи прощення у Бога та людей.
24 червня 1950 року, через 40 років після вбивства, Марія була канонізована Папою Пієм ХІІ у базиліці Святого Петра в Римі. На канонізації були присутні її матір Ассунта — і її вбивця Алессандро Серенеллі.
У 1961 році він склав духовний заповіт, який був оприлюднений після його смерті дев’ять років по тому. У ньому він зазначає, що піддався поганому сторонньому впливу (Серенеллі походив з неблагополучної родини: його батько зазирав у чарку, а матір померла у психіатричній лікарні, коли йому було лише кілька місяців); але визнає, що мав перед собою і достатньо добрих прикладів, однак у своїй духовній сліпоті обрав шлях зла.
Ось що написав розкаяний вбивця, чию душу врятувала його жертва:
«Мені майже 80 років, я готуюся відійти.
Озираючись на своє минуле, я бачу, що у ранній юності я вибрав поганий шлях, який привів мене до саморуйнування.
На мою поведінку вплинула преса, мас-медіа і погані приклади, що їх, навіть не замислюючись, наслідує більшість молодих людей. І я вчинив так само. Я не замислювався.
Мене оточувало багато щедрих і відданих людей, але я не звертав на них уваги, засліплений жорстокою силою, яка штовхала мене до хибного способу життя.
Коли мені було 20 років, я вчинив злочин із пристрасті. Тепер цей спогад постає переді мною як жахіття. Марія Ґоретті, тепер свята, була моїм добрим ангелом, якого послало мені Провидіння, щоб скерувати і спасти мене. У моєму серці досі лунають її слова докору і прощення. Вона молилася за мене, вона заступилася за свого вбивцю.
Якби я був повнолітнім [на момент скоєння вбивства], я б усе життя провів у в’язниці. Я прийняв свій вирок, тому що це була моя провина.
Маленька Марія справді була моїм світлом, моєю захисницею; з її допомогою я добре поводився протягом 27 років ув’язнення і намагався жити чесно, коли мене знову прийняли як члена суспільства. Брати св. Франциска, капуцини з Марке, з ангельським милосердям прийняли мене у свій монастир як брата, а не як слугу. У їхній громаді я прожив 24 роки, і тепер спокійно чекаю, коли стану свідком видіння Бога, коли знову обійму своїх близьких, і буду поруч із моїм Ангелом-хранителем [Марією] та її дорогою мамою Ассунтою.
Я сподіваюся, що цей написаний мною лист може стати для інших наукою уникати зла і завжди йти правильним шляхом, бути, як малі діти. Я знаю, що релігія з її заповідями — це не те, без чого можна прожити, а радше істинний комфорт, справжня сила в житті та єдиний безпечний шлях у будь-яких життєвих обставинах — навіть у найболючіших.
Підпис: Алессандро Серенеллі».
Читайте також: Марія Ґоретті — свята, яку варто переосмислити сьогодні
фінансово.
Щиро дякуємо!
