Понтифікат святого Йоана Павла ІІ, що тривав 27 років, був другим за тривалістю в сучасній історії. Він також був першим неіталійським понтифіком після голландського папи Адріана VI, що посів престол Петра у 1523 році.
Але протягом цих 27 років він також назавжди змінив Католицьку Церкву. Ось п’ять прикладів таких змін.
1.Він допоміг повалити комунізм у Східній Європі
Папський біограф Джордж Вайґель, який десятиліттями писав про взаємодію Папи з громадськими лідерами, зазначає, що Йоан Павло II значно вплинув на політичний ландшафт. Цей вплив найкраще видно в тому, як його взаємодія зі світовими лідерами сприяла розпаду СРСР.
За кілька днів до того, як президент Рональд Рейган закликав Михаїла Горбачова «знести» Берлінську стіну, він мав зустріч із Папою. За словами історика та письменника Пола Кенгора, Рейґан навіть назвав Йоана Павла ІІ своїм «найкращим другом», маючи на увазі, що ніхто не розумів його краще, ніж понтифік, який також зазнав замаху на своє життя і ніс тягар світового керівництва.
Під час 38 офіційних візитів і 738 аудієнцій і зустрічей, проведених з главами держав, Йоан Павло ІІ вплинув на думку громадських лідерів світу в епічній боротьбі з режимом, відповідальним за смерті десятків мільйонів людей.
«Він вважав себе універсальним пастирем Католицької Церкви, який має справу з суверенними політичними діячами, які так само підкоряються загальному моральному закону, як і будь-хто інший, — каже Вайґель. — Він був готовий йти на ризик, але також розумів, що розсудливість — найбільша з політичних чеснот. Я думаю, що світові лідери дуже поважали його за прозору чесність. Його основною поставою було: чим я можу вам допомогти? Що я можу зробити?»
Однак Йоан Павло ІІ розумів свою роль передусім як роль духовного лідера. За словами Вайґеля, він відіграв центральну роль у творенні «революції сумління», яка почалася в Польщі та охопила всю Східну Європу. Ця революція, що відбулася у свідомості, надихнула крах комунізму в Центральній та Східній Європі.
2.Він беатифікував і канонізував більше святих, ніж будь-який попередник
Однією з найбільш довговічних спадщин Йоана Павла ІІ є величезна кількість проголошених ним святих. Він відслужив 147 Мес беатифікації, під час яких проголосив 1338 осіб блаженними, а також 51 канонізаційну Месу для 482 святих. Це більше, ніж загальна кількість, проголошена його попередниками за п’ять минулих століть.
Мати Тереза, мабуть, найвідоміша сучасниця Йоана Павла ІІ, який тепер офіційно є святою. Але першою святою нового тисячоліття і особливо дорогою серцю Йоана Павла ІІ була свята Фаустина Ковальська, його землячка, яка отримала послання Божого Милосердя.
«Канонізація сестри Фаустини особливо красномовна: цим актом я маю намір сьогодні передати це послання новому тисячоліттю, — сказав він у проповіді з нагоди її канонізації. — Я передаю його всім людям, щоб вони навчилися щораз краще пізнавати справжнє обличчя Бога і правдиве обличчя своїх братів».
Блаженний П’єр Джорджо Фрассаті, якого Папа Йоан Павло ІІ проголосив блаженним у 1990 році та прозвав «мужем блаженств», це ще один популярний святий, канонізований Папою, який любив визнавати святість звичайних людей. На момент смерті цей 24-річний італієць був просто студентом без надзвичайних досягнень. Але його любов до Христа у Євхаристії та до бідних Йоан Павло ІІ підніс як героїчну та гідну наслідування чесноту.
Слід зазначити, що згодом Папа Франциск перевершив Йоана Павла II, проголосивши в один день святими 800 італійських мучеників.
3.Він змінив розклад папських подорожей
Протягом свого понтифікату Йоан Павло ІІ відвідав близько 129 країн — більше, ніж будь-який інший Папа на той момент. Він також заснував Всесвітні дні молоді у 1985 році і особисто головував на 19-х із них.
Вайґель каже, що Папа вважав за необхідне бути присутнім серед людей Церкви, де б вони не були.
«Він вирішив втілити це через свої подорожі, які, за його наполяганням, були не подорожами, а паломництвами, — каже він. — Це був наступник Церкви Петра, який їздив у паломництва у різні частини світу. Тому ці паломництва завжди будувалися навколо літургійних подій, молитви, адорації Пресвятої Євхаристії, екуменічних та міжрелігійних зібрань — усе це було частиною паломницького досвіду».
За словами Вайґеля, у другій половині ХХ століття — часи величезних соціальних змін і потрясінь — численні подорожі Йоана Павла ІІ і проголошення Євангелія аж до краю землі були саме тим, чого потребував світ.
4.Він зробив надзвичайний внесок у вчення Церкви
Йоан Павло ІІ був вченим, який у 1992 році оприлюднив Катехизм Католицької Церкви, реформував Східний і Західний Кодекси канонічного права та написав 14 енциклік, 15 апостольських повчань, 11 апостольських конституцій і 45 апостольських листів.
Ось чому Вайґель сказав, що Церква лише почала розкривати «магістерій» Йоана Павла ІІ у формі його творів та його інтелектуального впливу.
5.Він дав нове життя Католицькій Церкві в Африці.
Легендарний євангельський запал Йоана Павла ІІ запалив і Африку. Він мав особисту дружбу з бенінським кардиналом Бернадіном Гантіном і багато разів відвідував Африку. Його візити надихнули покоління католиків в Африці, а також в інших частинах земної кулі.
«Йоан Павло ІІ був зачарований Африкою; він бачив африканське християнство як живе, своєрідний новозавітний досвід свіжості Євангелія, і він дуже прагнув це підтримати та підняти — згадував Гантін. — Дуже цікаво, що під час двох синодів про шлюб і сім’ю у 2014 і 2015 роках деякі з найсильніших виступів на захист класичного розуміння шлюбу і сім’ї походили від африканських єпископів. Деякі з них є християнами у першого або другому поколінні, сформованими на образ Йоана Павла ІІ, якого вони вважають взірцевим єпископом. Якщо поглянути на Вселенську Церкву, примітно, що її живими частинами є ті, які прийняли магістерій [Йоана Павла ІІ]… як автентичне тлумачення Другого Ватиканського собору. Натомість, ті частини Церкви, що вмирають і відмирають, це саме ті, які проігнорували цей магістерій».
фінансово.
Щиро дякуємо!
