Святий Тома Аквінський писав, що на душі в чистилищі може чекати подвійний біль: біль втрати — від затримки блаженного бачення, і біль відчуття — від очищувального вогню.
У своїй «Сумі теології» Ангельський Доктор зазначив: «Чим сильніше людина прагне чогось, тим болючішою стає втрата. Оскільки по закінченні земного життя душі праведних нестримно прагнуть Бога, Найвищого Блага, якби тільки не було перешкод, від цієї затримки душа значно страждає».
Святий Тома також навчав, що вогонь чистилища такий же пекучий, як і вогонь пекла. Безсумнівно, це досить страшно, але Аквінат принаймні запевнив нас, що душі в чистилищі не будуть мучити демони, оскільки ця кара призначена для проклятих. Ті ж, хто перебувають у чистилищі, встояли перед демонічними спокусами, тому не заслуговують на те, щоб після смерті їх мучили сили, що їх вони перемогли за життя.
Є дуже багато святих, які писали про чистилище. Серед них — Йоан Золотоустий, Блаженний Августин, Миколай з Толентіно, покровитель душ у чистилищі, і Фаустина Ковальська.
Свята Фаустина бачила чистилище як сіре, імлисте і сповнене вогню місце, де душі не можуть самі молитися за себе, тому потребують нашої допомоги. Свята Гертруда Велика мала видіння Господа, що виводить душі з чистилища із золотим жезлом у руці, на якому було стільки гачків, скільки молитов за душі. Свята Перпетуя, мучениця ІІ століття, описувала, як бачила у чистилищі свого брата, а згодом мала радість побачити наслідок своїх молитов за нього.
Переклад CREDO за: Simply Catholic
фінансово.
Щиро дякуємо!
