Католицький журналіст і правозахисник Джиммі Лай виступив 20 листопада 2024 року на суді у зв’язку зі звинуваченнями в підривній діяльності проти китайської влади. Йому загрожує довічне ув’язнення.
Представники Комуністичної партії Китаю (КПК) звинувачують його в т. зв. підривній діяльності, яка полягає в підтримці незалежності Гонконгу від материкового Китаю. «Я ніс світильник (журналістської) інформації», — сказав Лай на свій захист, додавши: «Що більше ти знаєш, то більше ти вільний».
Понад 100 політиків із 24 країн світу виступили на захист журналіста. 19 листопада вони написали спільного листа, засудивши Китай за його «свавільне затримання і несправедливий суд». Підписанти вимагали негайно звільнити 77‑річного активіста, якого утримують без зв’язку з зовнішнім світом, у в’язниці суворого режиму в Гонконгу. У вересні повідомлялося, що він не міг причаститися з грудня минулого року.
Читайте також:
Кардинал Дука: ватиканська дипломатія має віднайти в собі мужність захищати Євангеліє
Тим часом і Святий Престол, і лідери китайської Церкви продовжують зберігати мовчання з цього приводу. Це викликало різке обурення серед католицьких активістів. Із цього приводу виступили, зокрема: колумніст Джордж Вайґель; лорд Девід Алтон із Ліверпуля, захисник життя і прав людини; Біллі Макгерн — головний редактор The Wall Street Journal, який є хрещеним батьком ув’язненого активіста. А нещодавно переобраний президент США Дональд Трамп, відповідаючи на запитання ведучого The Hugh Hewitt Show, пообіцяв, що «стовідсотково, витягне його звідти».
Один із тисячі
На запитання католицького журналу The Register 22 листопада, чи єпископ Гонконгу кардинал Стівен Чоу Соєн підтримає ув’язненого журналіста, речник дієцезії ухильно відповів: «Оскільки справа все ще є предметом судового розгляду, дієцезія Гонконгу утримується від коментарів». Після чого запевнив, що «кардинал молиться, щоб пан Лай, брат у Христі, знайшов спокій».
У 2020 році влада Пекіна ухвалила закон про національну безпеку Гонконгу, який є підставою карати тих, кому висувають звинувачення у веденні «підривної діяльності, в сепаратизмі, тероризмі та співпраці з іноземними державами». На думку критиків, цей документ використовується для придушення громадянських свобод і свободи слова.
Джиммі Лай з’явився перед судом уперше з того часу, як його заарештували й ув’язнили чотири роки тому, і після ув’язнення на цьому тижні 45 продемократичних активістів у Гонконзі на термін до 10 років за окремою справою з питань національної безпеки.
За даними організації Hong Kong Watch, окрім Лая — найвідомішого політичного в’язня в цьому Спеціальному автономному окрузі Китаю, за останні 5 років там внаслідок репресій ув’язнено понад 1,8 тис. політичних активістів, серед яких — демократично обрані законодавці, активісти й журналісти.
Зрозуміти сінізацію
Мовчання Церкви у справі не лише Лая, але й перед лицем усіх порушень прав людини в Китаї пов’язане з угодою між Ватиканом і Китаєм про призначення єпископів, укладеною у вересні 2018 року, яка нещодавно була поновлена ще на два роки.
За словами кардинала Чоу, підписавши цей документ, Пекін «відійшов від розгляду Католицької Церкви як ворога, який намагається нав’язати західний контроль над країною, і усвідомив, як це може бути корисно для розвитку китайського суспільства». В цьому контексті ієрарх зазначив, що так званий процес сінізації, який з 2014 року пропагується дедалі більше, має бути сприйнятий із розумінням і діалогом. Сінізація, яку проводить комуністична влада, передбачає, що все — включно з Католицькою Церквою — має асимілюватися в китайській культурі. Наслідуючи єзуїта Маттео Річчі (1552-1610), кардинал Чоу закликав вірних молитися про «світло Святого Духа для всіх, щоб цей процес був відкритим для правди».
Однак у розмовах з американськими католицькими медіа прихильники Джиммі Лая та ув’язнені продемократичні активісти відкидають такий підхід. «У свідомості [президента] Сі Цзіньпіна та Комуністичної партії Китаю сінізація — це не кампанія інкультурації, а акт ідеологічної та політичної індоктринації», — вказує Бенедикт Роджерс, співзасновник Hong Kong Watch. Це «саме те, чого не здатні зрозуміти ані Папа Франциск, ані кардинал Чоу, ані всі ті, хто або не бачить проблеми, або відсторонює її».
Невдала жертва
«Сі Цзіньпін не хоче, щоб Католицька Церква в Китаї та Гонконгу адаптувалася до китайської культури», — пояснює Роджерс. Лідер Китаю хоче, щоб Церква схилилася перед марксистсько-ленінським режимом КПК. Але якщо так станеться — «вона перестане бути Церквою і стане продовженням Єдиного народного фронту. Ось такий вибір».
Своєю чергою, о. Роберт Сіріко — співзасновник і почесний президент Інституту вивчення релігії та свободи Ектона, близький друг Джиммі Лая — визнав зрозумілим те, що «Ватикан хоче бути обережним у своїх відносинах із Китаєм, оскільки ставки високі». Проте він одразу ж додав, що «такі поступки вже пробували робити з добрими намірами», і нагадав: один із попередників кардинала Пароліна, кардинал Агостіно Казаролі, вже укладав численні угоди, спрямовані на заспокоєння комуністів у радянському блоці в межах свого розуміння «східної політики» Ватикану. Але «ця стратегія зазнала невдачі», — вказав священник. Тільки «мужнє і непохитне натхнення, яке дав св.Йоан Павло ІІ людям під ярмом тоталітаризму, принесло плоди свободи не лише для Церкви, але й для всього радянського блоку».
Читайте також:
Якою буде ціна «китайської мрії» Папи Франциска?
«Джиммі Лай — нещаслива, але героїчна жертва нинішньої політики Ватикану, який помножує помилки свого минулого, попри всі добрі наміри в Римі», — зазначив о.Сіріко. Найсумнішим у цьому всьому, на його переконання, є те, як сам Джиммі, навернений на католицизм, має почуватися в час свого мучеництва, викликаного мовчанням очільників Церкви, якій він віддав своє життя».
Переслідувані
Критикуючи нинішню політику Апостольського Престолу щодо КПК, згадані католицькі діячі вимагають також звільнення ієрархів, ув’язнених різними способами, — як вступної умови до будь-яких розмов із китайськими комуністами. Так званий Рапорт Ніни Ші з Центру релігійної свободи в Гудзоні називає дев’ять імен ув’язнених єпископів:
Джеймс (Яків) Су Чжимін, який перебуває в таємній в’язниці вже 27 років після тортур у трудових таборах;
Пітер Шао Чжумінь, таємно заарештований 2 січня — вшосте з моменту підписання угоди між Ватиканом і Китаєм;
Августин Куй Тай, переслідуваний з 1993 року, нині — в таємній в’язниці, якого один із вірян називав «наш єпископ, що став жертовним агнцем»;
Юлій Цзя Чжигуо, засновник сиротинця для неповносправних дітей, пізніше ліквідованого режимом як «нелегальна релігійна діяльність»; від 2020 року перебуває під домашнім арештом;
Джозеф (Йосиф) Чжан Вейчжу, заарештований 2021 року під час проходження реабілітації після онкологічної операції та потай утримуваний без жодного юридичного розгляду;
Джозеф Сінь Веньчжі, який зник безвісти 2011 року;
Тадеус Ма Дакін, якого замінити єпископом, слухняним режимові, а Ватикан це затвердив без заперечень;
Мельхіор Ші Хуньчжен, замкнений у парафіяльному комплексі протягом 15 років і цинічно визнаний режимом як єпископ Тайваню, оскільки йому вже 95 років і він занадто слабкий, щоб виконувати свої обов’язки єпископа;
Вінсент Ґо Сіцзінь, позбавлений Франциском єпископської столиці як умова китайсько-ватиканської угоди 2018 року. Був примушений спати на вулиці взимку; його місцеперебування на сьогодні не відоме.
До цього списку варто додати вислуженого єпископа Гонконгу кардинала Джозефа (Йосифа)Чень Жизцюнь, що як пенсіонер живе в умовах постійної загрози і залишається речником позбавлених голосу.
фінансово.
Щиро дякуємо!
