В Першу неділю Адвенту католики Рівного п’ятий рік поспіль виготовляють у парафіях адвентові вінки. Це стало доброю традицією.
Ідея виникла за ініціативи братів із Неокатехуменальної Дороги, яка цьогоріч відзначає 30‑річчя свого існування при парафії cвв.Апостолів Петра і Павла. Молодь зі спільнот завчасно заготовляла ялинкові гілки та різноманітні прикраси, а потім для місцевих вірян проводила майстер-класи.
Цього разу захід відбувався після недільної Служби Божої 1 грудня 2024 року в двох парафіях — свв.Петра і Павла та св.Йоана Павла ІІ, адже це не лише переказування католицьких традицій, але й нагода батькам спільно проводити час зі своїми дітьми та духовно готуватися до Різдва. Зокрема, присутнім пояснювали символізм кожного елементу вінка, бо навіть свічки мають свої імена і призначення: «Свічка пророка» (Свіча Надії), «Свічка Віфлеєма» (Свіча Миру), «Свічка пастухів» (Свіча Радості), «Свічка ангелів» (Свіча Любові). Для деяких рівнян цей майстер-клас свого часу став першим контактом із Церквою, після якого вони почали відвідувати храм. Натомість для інших це стало вже передріздвяною традицією — робити власноруч вінки та фотографуватися з ними щороку всією сім’єю для родинного альбому. Молодь робить запасні віночки, які потім заносять до літніх парафіян. Окрім того, цей захід є можливістю для охочих порозмовляти зі священником та поспілкуватися між собою, поділитися наболілим — або ж просто добре провести час у парафіяльній спільноті.
Ці елементи літургійного року, в поєднанні з прикладом безкорисливого служіння, є найкращим способом переказування віри і традицій наступному поколінню та водночас відновленням активного церковного життя у світлі вчення Другого Ватиканського Собору. Кожна подія у парафії повинна мати євангелізаційне значення. Адже всі свята літургійного року — це нагода зустрітися з безкорисливою любов’ю Бога та згадати суть християнської віри. Недарма святої пам’яті папа Бенедикт XVI у роздумах на «Ангел Господній» 2 грудня 2007 року зазначав: «Ця Перша неділя Адвенту знаменує собою початок нового літургійного року: Божий народ прагне жити таємницею Христа в історії. Христос є той самий вчора, сьогодні і навіки (пор. Євр 13,8); історія ж змінюється і потребує постійної євангелізації; є потреба її оновлювати зсередини, а єдиною справжньою новизною є Христос».