Слухатись Отця

Роздуми до Слова Божого на середу IV тижня Великого Посту

Синоптичні Євангелії в центрі проповіді Ісуса показують Царство Небесне, натомість Євангелія від Йоана представляє Ісуса, як Того, хто об’являє нам Отця. Ісус постійно говорить про свого Отця, пишається ним, радіє, любить, творить, одним словом все, що тільки чинить Ісус, чинить з огляду на Отця. Отець є джерелом усіх Його починань. Між цими Євангеліями немає суперечності, адже Царство Небесне є там, де є царювання нашого Небесного Батька.

У своєму цілковитому послусі Отцю Ісус є справді для нас дорогою, Втілений Син Божий є іконою того, як мають виглядати мої відносини з Богом: Син не може робити нічого сам від себе, а тільки те, що бачить, що Отець робить; що Він робить, — те саме й Син робить. Декілька разів доводилося спостерігати, як малі діти повторюють поведінку своїх батьків: стоять так, як вони, ходять, роблять подібні рухи, вирази обличчя. Батько є наче під прицілом їхніх пильних оченят. Тато є своєрідним форматом росту власних дітей.

“ Лише ті діла, у яких Отець приклав свою руку, мають майбутнє не тільки у цьому світі, але й у вічності

Ісус пильно вдивляється в свого Отця і робить те, що робить Він, чого прагне Він, чого очікує. Цей уривок Євангелія будить в моєму серці запитання: Чи я знаю, що зараз робить Отець Небесний, чим Він зараз «зайнятий», що прагне звершити? Лише ті діла, де Він приклав свою руку, мають майбутнє не тільки у цьому світі, але й у вічності. Спробуймо відповісти на це запитання, щоб у житті не марнувати часу.