Францисканський орден світських

Заснування францисканських спільнот світського характеру почалось у ХІІІ ст. Спосіб життя св. Франциска дав початок рухові віднови Церкви, що охопив і тих, хто не міг вступити до Першого (чоловічого) чи Другого (жіночого) Орденів. Франциск із послідовниками допомагали людям усвідомити, що не обов’язково перебувати за мурами монастиря, аби осягнути досконалість християнського життя. Адже святими можуть стати й миряни – в родинному житті й виконанні своїх професійних обов’язків.

Члени ФОС належать до громадського об’єднання Римо-Католицької Церкви та живуть францисканською духовністю у спільнотах під духовним керівництвом священиків Першого Францисканського Ордену. Після ІІ Ватиканського Собору, який звернув особливу увагу на присутність та свідчення мирян-католиків у будь-якому середовищі, ІІІ Орден відновився. Папа Павло VІ затвердив 1978 р. терціарський Устав, а 1990 р. папа Йоан Павло ІІ – нові Конституції, згідно з якими всі католики, діти, молодь і дорослі, можуть, ідучи за Божим покликанням, впроваджувати Євангеліє в життя, приймаючи духовність Францисканського Ордену Світських.

Орден займається апостольсько-євангелізаційною діяльністю. Ці світські католики – чоловіки і жінки, люди різного фаху – прагнуть формувати своє щоденне життя на основі дуже простих і зрозумілих євангельських засад. Нині в усьому світі францисканських терціаріїв близько 450 тисяч.

В Україні перші спільноти Світських Францисканців з’явилися вже у XIV ст. Зараз у нас членів ФОС налічується близько 1100 осіб, об’єднаних приблизно у 50-ти спільнотах римо-католицьких парафій. Серед них люди різного соціального походження, різної освіти, різних професій. Відповідаючи на потреби сучасного суспільства, Орден створив Францисканську Школу Євангелізації, яка служить відновленню парафій та місцевих спільнот ФОС. Духовним асистентом спільноти ФОС у Києві та в Україні є о.Юрій Зелінський OFMCap.

Духовним асистентом спільноти ФОС у Києві та в Україні є о.Юрій Зелінський OFMCap

Старанно працюючи над собою, вони прагнуть досягти ідеалу християнської зрілості, яка проявляється, наприклад, у тому, щоб не говорити нічого поганого про свого ближнього. Особливо піклуються про атмосферу спільних зустрічей, підтримку одне одного у важких життєвих ситуаціях (наприклад, втрата праці, хвороба, операція, смерть близьких).

Основні риси духовності та життя: жити згідно з Євангелієм у повній єдності з Церквою у братерстві з апостольським запалом; у служінні бідним, хворим, самотнім й тим, хто чекає на допомогу; у радісному прославленні Бога-Творця в усіх ділах рук Його.

Життя членів ФОС базується на молитві, Біблії, Церкві та дусі братерства. За прикладом перших християн вони регулярно збираються у визначений час, щоб пережити й пізнати Живого Бога у спільноті братів і сестер. Особливе значення має участь у Святій Месі (обов’язково – зі Святим Причастям!) та молитві адорації (поклоніння) Ісуса Христа, присутнього у Пресвятих Дарах. Особливістю, притаманною Третьому Ордену, є приватні та спільні роздумування про Страсті Христові (протягом усього року). Відчуваючи себе відповідальними за відновлення життя парафії та всієї Церкви, вони завжди підлеглі та слухняні душпастирям.

Терціарії беруть участь у справі євангелізації в Україні, допомагаючи організовувати реколекції, парафіяльні групи, міжконфесійні зустрічі. Члени Ордену працюють у дитячих будинках та служать людям похилого віку, сліпим, безпритульним. Захоплюючись природою, вони співпрацюють з екологічним рухом. Вітаючи один одного словами: «Мир та добро!», вони хочуть бути миротворцями у своїх родинах та оточенні. Члени ФОС охоче моляться у спільнотах і діляться своїм духовним досвідом та розумінням Божого Слова. Прагнуть збагачуватися різноманітними дарами Святого Духа, щоб краще служити один одному.

Прийняття світських осіб до францисканської спільноти відбувається у три етапи. А спочатку особи, які прагнуть наслідувати шлях францисканського зростання духовності, без взяття на себе офіційних зобов’язань, беруть участь у діяльності спільноти і називаються симпатиками. Мірою духовного зростання мирянина його приймають у постулат. Це етап підготовки до періоду формації, необхідний для знайомства з францисканською духовністю, розпізнавання покликання, а також взаємного знайомлення спільноти та кандидата. Потім новіціат – період випробування, який має на меті визрівання покликання, спробу євангельського життя у спільноті та кращого ознайомлення з Орденом. Згодом особа може бути допущена до трьох річних обітниць жити за Євангелієм і прагнути християнської святості за прикладом св. Франциска. І лише після цього можна офіційно складати довічні обітниці.

Знаком, який дозволить розпізнати те, що Бог кличе до великої францисканської родини, може стати прагнення глибшого переживання Євангелія, а також бажання бути знаряддям добра і миру в світі в дусі св. Франциска.