Цю надзвичайно тривожну iнформацiю ми отримали з джерел, яким можна довiряти. Вона засвiдчує, що так зване крило вiйни у правлячiй партiї схвалило новий вiроломний план, який, у кiнцевому результатi, повинен завдати ще одного дошкульного удару по опозицiї.
Цей план полягає у тому, щоб послабити одну з негласних опор опозицiйного руху, твердиню нацiональної iдеї — Греко-Католицьку Церкву.
Як стверджується, нейтралiзацiя лiдерiв опозицiї, нищення незалежних телеканалiв, сайтiв та газет, дискредитацiя громадських лiдерiв та журналiстiв i, зрештою, розкол УГКЦ — це все ланки одного плану. I якщо першi три елементи цього плану впроваджуються уже впродовж кiлькох мiсяцiв, то на оголошення вiйни однiй із найбiльших українських Церков консенсусного рiшення довший час не було.
Тепер, видається, воно з’явилось. План, який виношували кiлька рокiв, передбачає державну реєстрацiю ще однiєї Церкви з назвою, де будуть усi слова чинної, — вона теж, за задумом, матиме назву українська греко-католицька церква, але з якимсь словом-додатком.
Ставка робиться на те, щоб надати провладнiй так званiй греко-католицькiй церквi усiляку пiдтримку, у тому числi матерiальну й органiзацiйну, швидко розвинути її структури. Уже на перших порах про публiчну пiдтримку цiй псевдоцерквi мають несподiвано заявити деякi вiдомi люди, що свого часу були на спецоблiку КДБ.
Проти теперiшнього керiвництва УГКЦ буде розгорнуто «вiрусну» кампанiю, яка передбачає поширення спецiальних компроментувальних матерiалiв методом “iз рук i в руки”. Акцент робитимуть на “поборах в УГКЦ”, здобутiй на Заходi освiтi деяких iєрархiв Церкви, яка начебто не дозволяє їм зрозумiти потреби вiруючих, способу життя окремих священикiв. Усе це, за задумом, має посилювати недовiру у спiльнотах вiрян традицiйної УГКЦ, сприяти їх переходу у лоно псевдоУГКЦ.
Таким чином, очiкується, що впродовж певного часу буде сформовано новий iнструмент впливу на полiтичну ситуацiю на Правобережнiй Українi, у регiонi, де греко-католики завжди традицiйно були налаштованi опозицiйно до центральної влади.
Видається, iсторiя повторюється. Усе це дуже нагадує сумнi подiї 1946-го. Тодi теж побудову нового укладу влада почала з руйнування УГКЦ, прихистку вiри i цiнностей, якi вона не подiляла.
Хто i навiщо хоче реалiзувати такий план?
Хто i навiщо хоче реалiзувати цей план?
Про це «Експрес» розмовляв зi Степаном Павлюком, професором, етнологом, доктором iсторичних наук, академiком НАН України, та Мирославом Мариновичем, правозахисником, релiгiєзнавцем, членом-засновником Української Гельсiнської групи, вiце-ректором Українського католицького унiверситету.
– Панове, як ви думаєте, кому може бути вигiдний такий сценарiй? Кому вигiдно створити паралельну церкву? Кому вигiдно посiяти смуту серед вiрян?
С. Павлюк: – Як iсторик, скажу вам, що спецслужба КГБ ще в радянськi часи працювала над тим, аби в соцiалiстичних країнах розколювати основнi Церкви, якi об’єднували вiруючих людей. I тепер цю справу продовжують iншi спецслужби. Думаю, це — проект ФСБ Росiйської Федерацiї, спадкоємицi КГБ. Наприклад, зараз функцiонує моторошна “секта Догнала”, члени якої чомусь носять вбрання, що дуже нагадує одяг монахiв-василiян чи греко-католицьких священикiв, неофiцiйно отримують величезнi кошти на свою дiяльнiсть. Звiдки? Мої знайомi в органах чiтко кажуть — iз Росiї.
Вони не мають нiчого спiльного з УГКЦ, а лише iмiтують зовнiшню схожiсть iз нею. Не вiдкидаю, що ставку можуть зробити саме на них.
М. Маринович: – Той сценарiй, безумовно, зорганiзований спецслужбами. У мене це не викликає жодного сумнiву. Можна навести навiть кiлька прикладiв, коли спецслужби втручалися у церковнi справи.
Зокрема, коли було органiзоване святкування рiчницi хрещення Русi, до Києва вирушали автобуси iз вiрними Української Православної Церкви Київського патрiархату. Але мiлiцiя зупиняла цi автобуси i не пропускала людей до столицi. Таких прецедентiв було кiлька. Людей не пускали на звичайну святкому Службу Божу.
А члени секти, про яку згадав пан Павлюк, спокiйно органiзовують мiтинги-вакханалiїї — без жодних застережень мiлiцiї чи iнших служб. У такiй, як у нас, напiвполiцейськiй державi того просто так не допустили б. Тому можна сказати, що це не випадковiсть. Як то могли не допускати в Києвi мирної служби вiрних, а тут якимсь сектантам дозволяють органiзовувати вiдвертi дебошi в обласних i районних центрах?
– Як вважаєте, з якою метою це все робиться?
М. Маринович: – Цiлком очевидно, що такий сценарiй розроблений для руйнацiї УГКЦ. Я вважав себе правозахисником, доклав багато зусиль, щоб сприяти релiгiйнiй свободi. Для мене релiгiйна свобода означає дуже багато. Та вона не є рiвноцiнна правовому безладу.
Я не хотiв би, аби вiрних тiєї секти карали за те, що вони належать до цiєї структури. Однак я за те, щоб за дебошi, якi вони влаштовують, вiдповiдало керiвництво тiєї секти. Тим часом нашi спецслужби не вдаються до вiдповiдних крокiв, на якi дає їм право українське законодавство. Це є пiдтвердженням того, що все те вигiдно нинiшнiй владi. Вона вдає, що не керує цим рухом, а насправдi всiляко сприяє йому.
С. Павлюк: – Я не вiрю, що хтось може замiнити Українську Греко-Католицьку Церкву, яка працює на високодуховних, моральних та етичних засадах i має iсторичну мiсiю в Українi. Але, вочевидь, завдання полягає у тому, щоб влаштувати неспокiй i розбрат, розосередити суспiльство. Напевно, хтось думає: «А може, вдасться». Бо, наприклад, ця ж секта має спецiльнi психологiчнi технологiї, якi професiйно чинять розбрат.
– Чи можете провести паралелi з 1946 роком, коли УГКЦ була заборонена владою?
С. Павлюк: – Упевнено можу сказати, що такi ж люди, якi 1946 року лiквiдували УГКЦ, зараз працюють над тим, аби знову розколоти єдину в Українi структуру, котра формує бачення нацiональної iдеї, – Українську Греко-Католицьку Церкву.
– На вашу думку, у такий спосiб можна досягти певних полiтичних цiлей -розколоти людей, якi опозицiйно налаштованi до влади?
С. Павлюк: -Не знаю, у чиїй головi зародилась така хвороблива iдея, але вона дуже небезпечна. Адже, до прикладу, та ж “секта Догнала” руйнує сiм’ї, члени цiєї структури фiзично знущаються з людей, а також незаконно i брутально захоплюють культовi споруди. До речi, уже кiлька психiатрiв сказали, що особи, якi належать до цiєї секти, мають порушену психiку. А за таке передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть.
Та тут є ще один цiкавий нюанс: будь-яка Церква — це належно висвяченi єпископи. А в цiй штучнiй церквi можуть бути лише лжеєпископи, себто звичайнiсiнькi цивiльнi особи, якi дуритимуть людей. Уже не кажу, що на створення Церкви з назвою «католицька» має бути дозвiл Риму. Iнакше – це самозванцi та сектанти.
М. Маринович: – Так, мiркування про розкол є у правильному напрямку. Без сумнiву, це все частина великого задуму. Ця влада зараз вiдстежує джерела будь-яких загроз для себе. Те, що готується проти УГКЦ, це те, що чиниться сьогоднi, наприклад, проти єдиного опозицiйного телеканалу “TВi”. Це елементи одного великого плану.
– А як мала б у цiй ситуацiї дiяти Церква?
С. Павлюк: – Я думав про це. I знаю, що зареєструвати таку церкву законно не можуть. Та сьогоднi у нас усе можливо. Я впевнений: якщо в такий спосiб зухвало порушать канонiчне право Католицької Церкви – це буде свiтовий резонанс.
Не сумнiваюсь, що своє слово скажуть i вiряни. Та ще й як скажуть! Ну, не можна ж без запрошення через вiкна залазити до чужої хати!
М. Маринович: – Церква не може вживати якихось правових запобiжних заходiв. Вона радше має дбати про те, щоб її вiрнi почувалися духовно окормленими, сповненими благодатi там, де перебувають. Якщо так буде, то люди не зазиратимуть до iнших Церков чи сект.
Звiсно, такi удари i виклики гартують Церкву, переслiдування лише додасть їй сили. Цi виклики, звичайно, вiдволiкають на боротьбу, якої можна було б уникнути. Та якщо не можна цього уникнути, бо маємо таку владу, що сприяє таким процесам, то Церква, на моє переконання, дiятиме адекватно.
Богданна Мартиник, Експрес
фінансово.
Щиро дякуємо!
