Уже 167 років ні один чернець не ставав папою. Однак ще ніколи не було так багато ченців серед кардиналів-виборців.
Понад півтора століття на чолі Церкви не стояв жоден монах або чернець. Отже, чи є сьогодні шанс, аби цей період завершити? Над цим замислилася німецька інформаційна агенція KNA, нагадуючи, що серед 115 кардиналів-електорів налічується 17 ченців: четверо з Латинської Америки й троє з Північної, п’ятеро з Західної Європи, троє з Європи Східної та по одному з Азії та Африки.
Загалом кардинали-ченці становлять 14,8% виборців, що найбільше за всю історію Церкви. З-посеред тих наступників св.Петра, які були донині, щонайбільше 30 походили із різних орденів. Кількох серед нинішніх «чернечих кардиналів» називають імовірними кандидатами – papabile.
Більшість пап дав найстарший орден – бенедиктинців, які до 1119 року фактично володіли «виключним правом» на пап. Не збереглися точні історичні джерела, але за приблизним підрахунком у перших століттях було 10-15 «бенедиктинських» понтифікатів. Серед найзнаменитіших бенедиктинців були Григорій Великий (590-604), Григорій VII (1073-1085) та Урбан ІІ (1088-1099), а також німецький папа Стефан IX (1057/58).
Більшість понтифікатів пап-ченців припадала водночас на періоди найбільшого розвитку їхніх орденів. В ХІ і ХІІ століттях 13 пап походили з чоловічих чернечих згромаджень. Знаменно, однак, що жоден з орденів, які тоді «задавали тон», сьогодні не присутній у Колегії кардиналів: немає жодного бенедиктинця, августинця чи цистерціанця. Тільки францисканці та домініканці, які в історії Церкви дали «своїх» пап, мають нині своїх представників у Колегії.
Вочевидь, те, що є кілька кардиналів-ченців (францисканців троє, домініканців двоє) не означає, що вони створять якусь «фракцію». Вони навіть не обов’язково повинні бути однієї думки, як і, скажімо, якісь кардинали з однієї конкретної країни.
Із францисканців у Колегії маємо Вілфріда Нап’є (72 роки, ПАР), Карлоса Аміго Вальєхо (78 років, Іспанія) і Клаудіо Уммеса (78 років, Бразилія). З домініканців – 68-річний Крістоф Шенборн (Відень, Австрія) і 69-річний Домінік Дука (Прага, Чехія). Обидва мають право обирати папу, а Шенборн уже вдруге названий імовірним наступником св.Петра.
У Колегії кардиналів є четверо салезіан із правом вибору. Це кардинали Тарчізіо Бертоне (78 років), Анджело Амато (75 років) і Рафаеле Фаріна (79 років) з Італії та вельми шанований 70-річний Оскар Андрес Родрігес Марадьяга з Гондурасу.
До сьогоднішнього дня ніколи папою не був єзуїт (що їм, зрештою, заборонено їхніми правилами). Серед тих, хто має право обирати Наступника Петра, є двоє членів Товариства Ісусового: Юліус Ріяльді Дармаатмаджа з Індонезії (він, однак, хворіє) і Хорхе Маріо Бергольйо з Аргентини (76 років), який також належить до грона papabile – принаймні, на думку своїх земляків.
Останнім ченцем, який сидів на Петровому престолі, був Григорій XVI. Цей єдиний за всі часи камедул був обраний 1831 року і помер 1846-го. Подальший період 167-річної «чернечої неприсутності» на папському троні є найдовшим відтоді, як існує західний монастицизм.
Якщо цього разу не буде обраний папа-чернець, то сильно зменшиться кількість потенційних кардиналів-виборців на наступному конклаві. Уже 2017 року 10 з-посеред нинішніх кардиналів-ченців утратять право вибору папи, бо їм сповниться 80 років.
За матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
