«До Марії … круть-круть-круть»

V Велосипедне паломництво Кам’янець-Подільський – Летичів

Один із небагатьох заходів серед католицької молоді, в якому взяло участь більше хлопців, аніж дівчат.

Двадцять велопаломників із Кам’янця-Подільського прибули 27 серпня 2009 р. до санктуарію Летичівської Богородиці. У прощі взяли участь молоді люди віком від 15 до 36 років, серед яких 11 хлопців та 9 дівчат.

Дорога до святині тривала два дні. Першого дня велосипедисти подолали 120 кілометрів, а другого – 60.

У санктуарії паломники поклонились Летичівській Богородиці, взяли участь у Святій Месі та адорації.

А також зіграли у футбол та відпочили увечері біля вогнища.

Проща вирушила від храму Пресвятого Серця Ісуса 26 серпня о 7.15 годині. Велопаломників благословив єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський.

Дорогою до Летичева паломники відвідали храми у Зінькові та Маниківцях. По дорозі з Летичева додому заїхали до Шарівки. Загалом паломництво тривало чотири дні.

Крім традиційних форсмажорів у вигляді кількох поломок, велосипедною колоною зацікавились також даїшники; проте наявність бейджиків та захисних світловідбивних жилетів викликала у міліціонерів повагу і паломників відпустили з миром.

Велосипедні паломництва Кам’янець-Подільський – Летичів започаткував настоятель парафії Пресвятого Серця Ісуса у Кам’янці-Подільському о. Юрій Молевський. За словами молоді, о. Юрій двічі їздив велосипедом до Рима і дуже здивувався, що у Кам’янець-Подільській дієцезії, яка має кілька санктуаріїв, немає такої традиції. Уже п’ять років в останні дні серпня з Кам’янця до Летичева вирушає паломництво на велосипедах.

Цього року участь у паломництві взяли двоє дияконів-христусовців:

«Ми приїхали до Кам’янця-Подільського з Познання і вперше побували у такому паломництві. Мені дуже сподобалось!» — розповів диякон Марек Чарнецкі.

«Краще ходити пішки,— поділився враженнями диякон Марек Нікель. — Дуже велика різниця темпу між пішим та велосипедним паломництвом. Пішки можна більше молитися разом, слухати конференції, співати Але також варто зазначити, що у нашій групі надзвичайно добра атмосфера, усю дорогу – суцільний позитив. Попри втому, паломники жертовно допомагають один одному».

Учасники еж погодилися, що велопаломництво значно відрізняється від пішої прощі:

Рая Шреєр:

«Я цього року була у двох паломництва до Летичева. У липні ходила пішки, а тепер приїхала на велосипеді. Піше паломництво більше схоже на прогулянку до Летичева. А тут потрібно докладати неабиякі зусилля».

Яна Кремінська:

«Паломництво на велосипеді важче за піше, тому що тут задіяні ті групи м’язів, які не завжди звикли до навантажень. Адже ходимо ми щодня, але не щодня катаємось».

Агата Мегей:

«У велопаломництві я їду вже втретє, тому що на перше дівчат не брали, а на друге не вдалось відпроситися з роботи. Велосипедне паломництво особливе тим, що тут є час на особисту молитву. Більшість часу ми їхали в тиші, а молились разом на зупинках».

Павло Михайловський:

«Шкода, що про це паломництво мало хто знає. Думаю, якби про нього оголошувалось, то охочих було би більше. Мені дуже сподобалось! Я люблю їздити на вєліку. Велосипедне паломництво легше за піше: там дуже довго потрібно йти. Адже велосипедом потрібно їхати, а пішки йти — цілих 5 днів. Ми почувалися справжніми байкерами. Навіть міліція зацікавилась, що ми за фанати».