Я скажу тобі… / Жодна вища сила не вибачить нам / Зіпсутої зорі
(I’ll tell you… No eternal reward will forgive us now for wasting the dawn)
Джиммі Моррісон (1943-1971), Оса (The Wasp, Радіо Техас і Біг Біт), The Doors
Коли у рік смерті вокаліста групи «Дорз» Джиммі Моррісона вийшов альбом «L.A.Woman», у тексті пісні «Оса» можна було почути слова, які я вибрав за мотто до цієї статті. Але ці слова можуть бути і застереженням для всіх, хто надто серйозно ставиться до послань, що містяться у музичній та ліричній обгортці пісні…
На початку хочу звернути увагу на те, що музика становить важливу частину нашого життя, вона присутня від початку нашого самоусвідомлення. Наші смаки та вподобання змінюються, але музика постійно супроводжує нас у нашій щоденності. Є музика приємна, легка у сприйнятті, є вишуканіша чи навіть рафінована. Нашим завданням не є сперечатися про смаки, бо одному більше подобається, наприклад, джаз Джона Колтрейна, іншому – класична музика Баха чи Шопена. А хтось любить популярну музику.
Здається, незалежно від того, музику якого жанру ми любимо, вона має дві площини. Одна з них – сфера суто музична, тобто звуки, акорди, індивідуальне звучання кожного музиканта чи групи. Друга площина – духовна, яка надає першій глибини. Так, зосередження уваги лише на звуках зменшує її цінність – тоді музика не містить таємниці, звернення до слухача збіднюється. Щоб музика мала глибину, її повинні грати глибокі люди, чутливі, які щось відчувають і настільки добре опанували інструмент, що мають спроможність цю глибину подарувати слухачеві.
Звісно, існує небезпека відокремлення пласту духовності від інструментальності, і тут знаходиться місце для маніпуляції. Слухачеві іноді важко зрозуміти мотивацію музикантів. З музикою пов’язана ціла система довкола неї. Йдеться про певну атмосферу, період виникнення. Не без причини вважається, що музика може бути інструментом, за допомогою якого можна маніпулювати людиною. Можна викликати особливі емоційні стани, що не піддаються нашому контролю. Спадають на думку рок-концерти, під час яких гинули люди. Наприклад, відомий концерт групи «Ролінг Стоунз» на картинговому треку в Алтамоні (Каліфорнія) 6 грудня 1969 р., де загинуло кілька осіб, або концерти «Дорз», які ставали чимось більшим за концерт. То була свідомо підготовлена містерія, метою якої було вивільнення первісних інстинктів і їхнє підпорядкування лідерові групи.
Тут ми торкаємося досить делікатної грані, пов’язаної з музикою, коли важко оцінити справжню цінність конкретного твору. Мені не йдеться про те, щоб представити список музичних груп, які маніпулюють підсвідомим, і підкреслити, що музику такого штибу не можна слухати. Проте варто мати на увазі, що музика не є нейтральним продуктом для нашої психіки.
Повертаючись до площини духовної музики, варто підкреслити важливість інтенції (наміру) авторів: наскільки вона чиста, наскільки вони прагнуть творити справжню музику, метою якої є прагнення прославити Бога. Тут згадані вище дві площини виступають поруч. Виконуючи музичні твори, музиканти стараються запропонувати слухачам щось більше, ніж кілька приємних мелодій.
З 70-х років маємо справу з різними музичними групами, які своєю музикою прагнуть прославляти Бога. Розмовною мовою називаємо це «поклонінням». Такі групи виконують джаз, фольк або рок. Дехто може сказати, що джаз не надається до того, аби доносити до читача християнські цінності, часто вважається профанною музикою. Таке ставлення виникає через репутацію різних клубів, яка часто не була найкращою. Проте все відбувається в душах музикантів. Якщо їхньою мотивацією є прагнення грати на славу Бога – їхня музика стає справжньою молитвою. Це переживають відвідувачі концертів, що стають місцем молитви.
Особливим родом християнської музики є госпели, колядки. На нашому українському ринку маємо кілька груп, що грають таку музику. Наприклад, музичний гурт «КАНА» з парафії капуцинів у Києві.
Як кожна мода має свій апогей, а потім занепад, так само й музичні смаки можуть змінюватися. І тільки те, що становить велику, позачасову цінність, може витримати випробування часом і залишиться точкою відліку для наступних поколінь.