Українське дитя – «на замовлення» бельгійських гомосексуалістів…

Цього симпатичного малюка сурогатна мати народила для бельгійських гомосексуалістів

В одному з дитячих будинків Львова перебуває дворічний хлопчик, якого намагалися нелегально вивезти за кордон через міжнародний пункт пропуску «Краковець» дві іноземки.

Ця дитина може стати «головною дійовою особою» однієї з найскандальніших кримінальних справ в Україні, яку можна визначити «справою дітей №2».

Як повідомляв «ВЗ», в один із березневих днів на пункт пропуску «Краковець», що на українсько-польському кордоні, заїхав автомобіль «Фольксваген», яким керувала громадянка Бельгії. Поруч з нею сиділа громадянка Польщі з, як вона зазначила, донькою на руках. Прикордонникам громадянка Польщі надала для проходження контролю тимчасовий паспорт, виданий консулом Польщі у Брюсселі. А замість документів на дитину пред’явила довідку з Галицького райвідділу міліції Львова про те, що вона зверталася до міліції із заявою про втрату власного паспорта та паспорта доньки. Та через кілька хвилин прикордонники з’ясували, що полька перевозила не дівчинку, а хлопчика. Викриті іноземки заявили, що дитину попросив вивезти з України її батько – громадянин США, бо мати дитини померла в Україні.

Бельгійська «легенда»

Іноземок арештували (наразі вони перебувають у Львівському СІЗО), а дитину віддали на тимчасове виховання до дитячого будинку. Коли з арештованими почали працювати слідчі, жінки розповіли вже іншу історію. За їхніми свідченнями, хлопчика звали Самуель Діляйн, жив він у Києві. Дитину, за цією версією, народила в Бельгії громадянка України від чоловіка–бельгійця. Коли шлюб розпався, українка переїхала жити на батьківщину і нещодавно померла. Дитину взялася виховувати бабця. Та останнім часом, переконували жінки слідчих, бабця почала казати, що дитина – важкий тягар, і планувала віддати її до дитячого будинку.

Про це буцімто дізнався дід хлопчика – бельгієць, який вирішив забрати онука до себе. Для цього в Україну приїхали двоє родичів дитини, які забрали малого зі столиці та привезли до Львова. Тут їх вже очікували дві працівниці однієї з бельгійських тюрем (бельгійка та полька, що проживає у Бельгії), які погодилися за три тисячі євро винагороди перевезти дитину за кордон. Родичі передали їм хлопчика, а самі повернулися на батьківщину літаком. Прикордонники цій версії не повірили, бо дід хлопчика, якби розповідь виявилася правдивою, без проблем міг оформити опікунство й легально вивезти онука, мати якого померла, з України.

Жорстока правда

Маленький Самуель, розповіли працівниці дитячого будинку, – доглянута та розвинута дитина. Щоправда, вихователів здивувало, що дворічний хлопчик все розуміє українською, проте рідною мовою не розмовляє. Це значно ускладнило роботу слідчих. Адже жодних документів чи речей, які вказували б на його походження, при дитині не було. У кишенях його одягу лежали лише дві олов’яні статуетки Матері Божої та Ісуса Христа. Згодом з’ясувалися факти, після яких справу передали для подальшого розслідування в СБУ, до неї підключився й Інтерпол.

Як з’ясував «ВЗ» з власних джерел, хлопчик народився два роки тому «на замовлення» бельгійських гомосексуалістів, які перебувають в одностатевому «шлюбі». У Харкові існує комерційна фірма, що спеціалізується на «делікатних» замовленнях багатих іноземців. Ця фірма вишукувала серед малозабезпечених, проте фізично й розумово здорових українських молодиць, так званих сурогатних матусь. І ті народжували дітей «на замовлення» іноземців. На чому непогано заробляли. Офіційно послуги сурогатної мами вартують 7 тисяч доларів. Ще тисячу «зелених» їй мають виплатити після пологів як премію. З усіма іншими нарахуваннями (на спеціальний одяг для вагітних, годування, проходження медоглядів…), які має оплачувати замовник, сурогатна мати отримує «на руки» близько 25 тисяч доларів.

Так було й з Самуелем. Парочка гомосексуалістів із Бельгії мріяла про дитину. Одностатеве подружжя дізналося, що для таких, як вони, послуги надають лише комерційні структури Індії та України. Мати «жовтеньку» дитину європейські геї не побажали, отож замовили немовля в Україні. Для цього у харківську фірму передали сперму потенційного «батька», яку у подальшому «підсадили» сурогатній мамі. Після того, як ця дитина з’явилася на світ, її забрала до себе жителька Харкова – мати засновника фірми. До двох років ця жінка опікувалася дитиною. Вона спеціально не вчила малюка розмовляти українською, щоб у подальшому йому було легше перейти на мову замовників. Коли бельгійські замовники вирішили, що дитину вже можна утримувати без жіночого піклування, настав час перевозити «живий товар» за кордон. Та цьому завадили пильні прикордонники…

До розслідування цієї справи обов’язково мають долучитися бельгійські правоохоронці. Адже, за законами цієї країни, навіть традиційним подружжям, які страждають на безпліддя, вдатися до послуг сурогатних мам дозволяють лише тоді, коли на цю роль погодиться хтось з близьких родичок подружжя. Одностатеві шлюби в Бельгії дозволені. Та, за законодавством цієї країни, таким подружжям заборонено всиновлювати дітей.

Якою буде подальша доля Самуеля? «Не переживайте, його після завершення слідства через місяць-два усиновить нормальна українська родина», – заспокоїли нас юристи, що спеціалізуються на дитячому захисті. Після завершення слідства буде визначено статус дитини. Швидше за все, Самуеля визнають «дитиною, позбавленої батьківської опіки», й він опиниться на державному забезпеченні. Та наразі існують великі черги українців, охочих усиновити дитину. Якщо про хлопчика згадає його сурогатна мати, вона на загальних підставах зможе через суд претендувати на усиновлення дитини. Та хто стане прийомними батьками Самуеля, вирішуватимуть судді.

Коментар для «ВЗ»

Віктор Кудрявцев, психотерапевт:

Дитина, яку виховують гомосексуалісти, необов’язково в подальшому також виростає гомосексуалістом. Але такий ризик є. Діти приймають модель поведінки своїх батьків. Це так звані тенденції брендів. Діти дивляться ті ж телепередачі, що й батьки, сповідують ті ж цінності. Якщо одностатеве подружжя поважатиме особистість прийомного сина й виховуватиме його не на своєму прикладі, природа візьме своє, й дитина виросте здоровою. Та якщо прийомний син перейме звички та цінності батьків, його майбутньому не позаздриш.