Авторитет. Що воно і навіщо, кому воно треба і кому вигідно – всі ми час від часу любимо про це поговорити, послухати і посперечатися. Поняття авторитету в так званий «наш час» стало в один ряд з політичними чи шоубізнесовими поняттями, які залюбки обговорюємо на форум, але чітко відділяємо від свого життя.
Чи авторитети нині в моді? Гм, важко судити, але часто чується, особливо з вуст священиків, що живемо в часи пост-авторитетів, часи, коли кожен сам собі пан і не потребує нічиїх вказівок. Але питання не лише в тому, потребуємо ми авторитетів, чи ні. На певних етапах життя ми все ж потребуємо їх і крапка. Навіщо нам авторитети? Для того самого, для чого скелелазам виступи і тріщини в скелі – як допомога в осягненні вершини (духовної, моральної, професійної, творчої). Питання, натомість, в тому, як визнати когось авторитетом для себе і водночас зуміти не розчаруватися в такій людині? І взагалі, як воно, бути для когось авторитетом? А якщо авторитети нині не в моді, то звідки в тієї «немоди» ноги ростуть?
Авторитет – це така річ, на яку часто дивимося тільки з одного боку – з того, який більше блистить – авторитет дає владу над іншими і їхню повагу. А ці речі в свою чергу сильно зміцнюють людське его і самооцінку, дають привілеї і вирізняють споміж інших. Саме цей вимір авторитету такий жаданий і викликає заздрість. Але є й інший вимір авторитетності, той, який вимагає величезних зусиль – праці над собою, самодисципліни, життєвого прикладу, інтелектуального та духовного самовдосконалення – всіх тих речей, яких очам не видно, але які і є наріжним каменем, фундаментом справжнього авторитету. Тільки та людина, яка всерйоз підходить до цього виміру, може здобути і вберегти авторитет серед інших.
Авторитет може бути даний, а може бути здобутий. Тим, кому авторитет був даний (на міці посади, становища, свячень), може здаватися, що людська повага і визнання додаються до нього автоматично, як бонус. А це не так. Під отриманий авторитет треба вимурувати фундамент, збудувати його на скелі, інакше він залишиться порожнім звуком.
Чому автотитети не в моді? Та тому, що є мало відважних, здатних взяти на себе труд будування авторитету, адже це вимагає довгої і постійної праці над собою і чуйності до тих, хто відважиться довіритися тобі і визнати тебе своїм авторитетом. Вони не в моді, бо мало є таких, хто готовий свідчити про свої переконання власними вчинками і постійно дотримуватися чітких життєвих принципів. Авторитети не в моді, бо дуже часто гордість не дозволяє нам побачити в іншій людині того, хто послужить посередником, помічником у нашому зростанні.
Більшість з нас хоча й заперечує, але насправді хоче бути авторитетом для своїх друзів, ровесників, колег по роботі, в родині, в парафії, в фірмі. Але хотіти і бути – це речі, які розділяє момент свідомого рішення і постійне будування фундаменту. Тож більше відваги, будьмо авторитетами і визнаваймо авторитети інших – так справді легше підкорювати вершини.