Під гаслом «Справедливість, віра, милосердя!» 26 – 27 вересня відбулося щорічне паломництво працівників пенітенціарної системи України до Свято-Успенської Унівської Лаври, що на Львівщині, повідомив CREDO ієрей Костянтин Пантелей, референт УГКЦ з питань в’язничного душпастирства.
Представники управлінь Київської, Чернігівської, Одеської, Донецької, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської областей – всього близько 200 осіб – принесли свої молитви і благання до чудотворного місця, де зберігається одна з найбільших святинь України – Унівська ікона Богородиці.
Традиційно проща розпочалася у місті Перемишлянах у храмі, де душпастирював Блаженний Священомученик Омелян Ковч, знаний як «парох Майданека». Після молебну до Священномученика Омеляна настоятель храму Святого Миколая Чудотворця священик Стрийської єпархії о. Віктор Мельник освятив і урочисто передав хоругву з образом Архистратига Михаїла для Державної кримінально-виконавчої служби України, що буде зберігатися у приміщенні центрального апарату ДКВС у Києві. Минулого року вже були освячені та передані хоругви трьом обласним управлінням Держдепартаменту у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській областях.
Серед прочан були також члени родин пенітенціарних службовців, в’язничні душпастирі, студенти Дрогобицької семінарії та Чортківської дяківської академії.
Управління з соціально-психологічної та виховної роботи в установах виконання покарань Держдепартаменту України представляв майор внутрішньої служби Андрій Британов. Поруч зі своїми співслужбовцями прощу звершували чільні офіцери обласних управлінь Держдепартаменту заступники з соціально-виховної та психологічної роботи підполковник Мирослав Демків (Управління ДКВС України у Львівській області), підполковник внутрішньої служби Руслан Вовк (Управління ДКВС України у Львівській області), підполковник внутрішньої служби Олександр Гужва (Управління ДКВС України у Чернігівській області). Управління ДКВС України в Івано-Франківській області представляв підполковник внутрішньої служби Роман Андрейчук.
Подорожуючих зустрічали дзвони та ігумен монастиря високопреподобний отець Теодор (Мартинюк). Святкова вечірня з литією, акафістове моління перед Унівською Чудотворною іконою Богородиці, панахида за усопших на чернечій горі, нічні чування, проповіді отців створили пенітенціарним працівникам можливість духовного оновлення.
27 вересня у Свято-Успенському храмі була відслужена святкова Утреня та Божественна Літургія, яку очолив ієрей Костянтин Пантелей, референт УГКЦ з питань душпастирства у пенітенціарній системі України. Про духовність та значення почитання Церквою Чесного Хреста Господнього говорив у проповіді після Євангелія ігумен Теодор: «Хрест є знаком примирення і прощення, яке Господь розпростер на всіх без винятку людей і цей дар нам треба лише прийняти».
Після Літургії зі словами привітання до прочан звернувся о. Григорій Драус, головний капелан РКЦ в Україні та голова правління Християнської міжконфесійної Місії тюремного служіння. Він вручив представнику кожної з пенітенціарних установ, яка була представлена паломниками, фотографію Святішого Отця Йоана Павла ІІ під час відвідин Алі Агджи у камері довічного ув’язнення як приклад примирення і безумовної любові.
«Уявіть ситуацію: грудень 1983 року, виховна колонія «Ребібія» у Римі, дільниця довічного позбавлення волі. Священик-капелан входить до камери «довічника». Двері зачиняються, у камері залишаються лише капелан і осуджений до довічного позбавлення волі. Минають хвилини духовної розмови. Охорона наглядає виключно через дверне око. Спеціалісти з читання по губах були безпорадними, оскільки капелан сів так, щоб нічого не було видно. Того дня усі телеканали світу показують зйомки цієї події. Капеланом був Йоан Павло ІІ, в’язнем – Алі Агаджа, який за два роки до того стріляв у Папу Римського, – розповів о. Григорій. – Йоан Павло ІІ не зробив тоді чогось надзвичайного: капелани всього світу входять без охорони у камери, навіть «довічників». Я сам колись так робив: щодня протягом чотирьох років служіння у в’язниці на Холмщині. І навіть якщо не вдається просто навернути, то такі розмови не минають безслідно у житті засуджених і осіб, взятих під варту, бо з і з ними капелани в усьому світі також працюють, і то віч-на-віч. Світло освітлює кімнату, а вона сама не стає світлом, а лише приймає його. Так само і з в’язничним служінням.
Отже, прийміть цю фотографію як знак надії, що за молитвами Слуги Божого Йоана Павла ІІ ми будемо приносити світло надії там, де так багато людей вже його втратило.
Ви, працівники в’язничної системи, вносите віру у те, що любов і повага до гідності особистості перемагає хворобу зла. Знаєте, що першим християнином у Європі був не хто інший, як сторож в’язниці у Філіппі. Ви є першими у християнстві, у любові до Бога і ближнього. Від імені всіх капеланів і Церков України, які творять Міжконфесійну Християнську Місію «Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі» бажаю, щоб і надалі чинили паломництва до цього чудового місця, а Мати Христова нехай молиться за вас і ваші родини.»
Водосвятний молебень, святкова трапеза та молитва за Україну завершили прощу. На згадку про участь у прощі кожен учасник отримав грамоту ігумена монастиря. Як знак духовної участі засуджених у цій прощі монастиреві були передані посох та ікони, виготовлені їхніми руками.
фінансово.
Щиро дякуємо!
