Людство розділене різними світоглядами, думкою, що саме конкретна спільнота є центром спасіння. Чи існували такі проблеми за часів Томи Аквінського?
Єдність Церкви. Потрібно знати, що Церква [одна]. Хоча всілякі єретики й створили різні секти, вони не належать до Церкви, оскільки вони є лише суттю багатьох розділень. Єдність Церкви випливає з трьох джерел:
Єдність віри. Всі християни, які перебувають у тілі Церкви, вірують в одне й те ж саме вчення: 1Кор 1,10; Еф 4,5.
Єдність надії. Всі укріплюються єдиною надією на здобуття життя вічного. Тому апостол каже: «Одне тіло та один дух, як ви й покликані до однієї надії вашого звання».
Єдність любові. Усі є з’єднані в любові до Бога та у взаємній любові один до одного: Йн 17,22. Ясно, що це є істинна любов, коли члени є турботливі та співчутливі один до одного: Еф 4,14-16. Це тому, що кожен повинен користуватися благодаттю, яка дарується йому Богом, та допомагати своєму ближньому. Ніхто не повинен бути байдужим щодо Церкви або дозволяти собі відпадати від неї та бути вигнаним з неї, бо є лише одна Церква, в якій спасаються, як і поза Ноєвою скинією ніхто не міг бути врятований.
Святість Церкви. Стосовно цього потрібно знати, що є й інше зібрання, але воно складається зі злих: Пс 25,5. Церква ж Христова свята: «Бо храм Божий святий, а ним є ви» (1 Кор 3,15). Вірні цієї Церкви стають святими з чотирьох причин:
Як храм очищується матеріально при освяченні, так вірні омиваються кров’ю Христа: Одкр 1,5; Євр 13,12.
Як є помазання храму, так вірні помазуються духовним помазанням, аби бути освяченими. Інакше вони не були б християнами, бо Христос є те саме, що й Помазаник. Це помазання – благодать Святого Духа: 2 Кор 1,21; 1 Кор 6,11.
Вірні стають святими завдяки Трійці, Яка мешкає в Церкві; бо де мешкає Бог, там святе місце: Вих 28,16; Пс 92,5.
Нарешті, вірні освячуються, оскільки в Церкві призивають Бога: «Таж Ти, о Господи, єси між нами, і ми звемося твоїм ім’ям. Не покидай нас!» (Єр 14,9).
Вселенськість Церкви. Церква є Католицькою, тобто вселенською. Оскільки вірні перебувають у кожній частині світу, то також і Церква: Мк 16,15. Церква має три частини: одна на землі, одна на Небесах та одна – в Чистилищі. Церква є вселенською щодо всіх станів людства; бо не робиться ніяких винятків, ні для пана, ні для слуги, ні для чоловіка, ні для жінки: Гал 3,28. Вона є вселенська в часі. Деякі кажуть, що Церква існуватиме лише до визначеного часу. Але це неправильно, бо Церква виникла за часів Авеля та збережеться до кінця світу: Мт 28,20. Навіть більше того, й після кінця світу вона збережеться на Небесах.
Тома Аквінський.
Катехизм, стаття ІХ: «Вірую в Святу Католицьку Церкву»