Літургійні читання на вівторок ХV Звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Римо-католицький календар

Вівторок ХV Звичайного тижня, рік І

Перше читання
Вих 2, 1-15а

Читання з Книги Вихід

Один чоловік із дому Леві пішов і взяв собі за жінку дочку одного левія. Завагітніла жінка і вродила сина; бачивши ж, який він гарненький, таїлась із ним три місяці. А що не могла вже більше з ним таїтись, то взяла для нього кошичок з очерету, обмазала його маззю та смолою, поклала в нього хлоп’ятко і сховала його в комишах узберіг річки. Сестра ж його засіла здалека, бажала-бо знати, що з ним станеться.
Аж ось зійшла фараонова дочка скупатися в річці, слугині ж її ходили собі край берега річки; вгледіла вона кошичок в комишах і послала рабиню, щоб узяла його. Відчинила вона його, побачила дитинку, а ось воно хлоп’ятко плаче. Змилосердилася вона над ним і каже: «Це єврейська дитинка». Каже тоді його сестра дочці фараоновій: «Хочеш, побіжу й покличу тобі мамку з єврейок, щоб вигодувала тобі дитятко?» і відповіла їй фараонова дочка: «Побіжи!» Побігла дівчина й покликала матір дитинки. І каже їй фараонова дочка: «Візьми оце дитятко та вигодуй його мені, а я дам тобі за це заплату». Взяла жінка дитятко й вигодувала його. А як дитятко виросло, привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І надала йому ім’я Мойсей, кажучи, з води, мовляв, витягла я його.
Раз якось, у той час як Мойсей був уже дорослий, вийшов він до братів своїх та й приглядався  до їхніх тяжких робіт; і побачив як один єгиптянин б’є єврея, одноплемінника його. Озирнувся він туди й сюди і, бачивши, що нема нікого, убив єгиптянина та й сховав його в піску.
Іншого дня вийшов він знову та побачив, як двоє євреїв б’ються; і каже до того, що скривдив: «Чого б’єш ближнього свого?» А той: «Хто тебе настановив князем і суддею  над нами? Чи не задумав ти вбити й мене, як убив єгиптянина?» Злякався Мойсей та й каже собі: «Таки виявилося діло».
Та й фараон дізнався про цей вчинок і намислював усе, як Мойсея вбити. От і втік Мойсей від фараона й зупинився аж у Мідіян-землі.

Cлово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 69(68), 3. 14. 30-31. 33-34 (П.: пор. 33)

Серця ожиють в тих, хто прагне Бога.

Загруз я в глибокому болоті, *
й немає де стати.
Увійшов я у глибокі води, *
й пориває мене бистрінь.

Від крику я знемігся; *
горло у мене пересохло;
втомились мої очі, *
як я ждав на мого Бога.

Я ж бідний і страждаю; *
спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
Я прославлятиму ім’я Боже в пісні *
й із подякою Його величати

Побачать те покірні й звеселяться. *
Хай живе серце ваше, ви, що шукаєте Бога.
Бо Господь вислухає нещасних, *
і в’язнями своїми не погордує.

Спів перед Євангелієм
Пор. Пс 95 (94), 8аб

Алілуя, алілуя, алілуя.

Сьогодні не робіть закам’янілими серця ваші,
але слухайте голос Господній.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мт 11, 20-24

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу почав Ісус докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися:
«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі. Так ось кажу вам: Тиру й Сидону буде легше в день суду, ніж вам. І ти, Капернауме, хіба до неба будеш піднесений? До аду опустишся! Бо коли би чудеса, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині. Та ось кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Супергерої не завжди були супергероями (Слово між нами)

Покаяння — запорука спасіння (курс «Дабар»)